Екваторіальні сузір’я
Внаслідок прецесії земної осі з плином часу положення полюсів світу повільно змінюється. Відповідним чином зміщується і небесний екватор. Це явище призводить до накопичення помилок в обчисленні координат, тому в астрометрії введені епохи – точні дати з кроком зазвичай в 50 років, до яких прив’язуються зоряні карти.
В сучасну астрономічну епоху (J2000) екватор перетинає області нижчеперелічених сузір’їв у наступному порядку: Риби, Кит, Ерідан, Телець, Оріон, Єдиноріг, Малий Пес, Гідра, Секстант, Лев, Діва, Терези, Змієносець, Змія, Орел, Водолій. З їх допомогою можна знайти на небі лінію екватора.
Наприклад, Оріон – справжня розсип коштовностей на зимовому небі. Його характерний вигляд, утворений одними з найяскравіших зірок, впізнається дуже легко. Лінія небесного екватора перетинає це сузір’я поблизу трьох центральних світил, званих Поясу Оріона. Влітку допоможе сузір’я Орла: небесний екватор проходить трохи нижче яскравою Альфи Орла – Альтаїра. Так що пізнавані сузір’я підкажуть спостерігачеві, де знаходиться небесний екватор.
