Твір на тему Могоричу
Ще один типаж зрадника. Алоізій Могорич. Ця людина не тремтить за своє життя. Навпаки. Він бажає отримати від життя максимум, на який здатна спрацювати його виверткий розум. Зовні схожий чорт знає на що. Представляється таким собі безформним, бездонним посудиною. Наповнюй його, чим хочеш, хоча всередині він давно повний. Неприборканої, первісною заздрістю. Заздрістю і жадібністю.
Все, що їм рухає, спрямоване на створення умов для існування. Він навіть може завести собі «друга». А попросту – втертися в довіру. І випитати, випитати, вивідати всі слабкі місця, страхи, таємниці. Вивернути навиворіт і вдарити в саме незахищене місце, в самий невідповідний момент.
Оскільки Алоїзій в той момент потрібна була не жінка, а житло, квартирка в підвальчику, яку купив Майстер, але не став розбивати любов Майстра, волочась за Маргаритою, може бути розуміючи, що Маргарита навіть не подивиться в його бік. Оскільки її враження про нього було саме відразливе.
Але, як би те ні було, Булгаков яскравими жирними мазками малює ще один відверто неприємний, аморальний, огидний образ зрадника. Йому, як і Юді вдається його огидна місія. Погубити Майстра виявляється справою зовсім нескладним. І, подібно Юді, Алоізій отримує своє прокляте винагороду – затишну квартирку Майстра, навіть примудряється прописатися у Забудовника, ще раз підтверджуючи слова Воланда про те, що квартирне питання зіпсувало москвичів.
Він неодружений. Пронырлив. Любить літературу? Представився журналістом. Не дивно? Не створюється враження, що він може не тільки представитися, але навіть стати ким завгодно і полюбити все що завгодно аби втертися в довіру, викликати співчуття, симпатію, і зробити те, що задумав? Саме тому він і є “…хто-небудь несподіване, несподіваний і зовні то чорт знає на що схожий…” він говорить вкрадливо й улесливо, майже єлейно. Він умовляє Майстра прочитати йому весь роман з початку до кінця, і робить вельми глибокодумні замітки в розмовах з ним, вражаючи ясністю думок і відмінною пам’яттю.
І навіть, коли усвідомлює, що з ним сталося при зустрічі з Воландом, все одно знаходить в собі сили і вміння повернутися і чудово влаштуватися в житті. Хіба це не говорить про його неймовірною виживаності та підприємливості? А головне – про вічність цього образу.
