Твір Костя з розповіді Бежин луг
В оповіданні Івана Сергійовича Тургенєва йдеться про те, що заблукавши ввечері, мисливець виходить на галявину, де сидять місцеві хлопчаки. Мисливець проситься до них на нічліг і хлопчаки не відмовляють йому. У казанку хлопці готують картоплю собі на вечерю і розповідають різні історії. Історії ці почуті ними в села від родичів і односельців, це страшилки.
Хлопці біля вогнища різного віку, серед них десятирічний Костя. Хлопчисько бідно вдягнений, але це не вплинуло на його виховання. Костя хлопчик з сумними очима і неабиякою зовнішністю, підборіддя гостре до низу, немов у білки. Великі чорні очі блищали так, ніби йому є що сказати, але слів у нього немає.
Костя розповідав “страшилки”, які чув від батька і вирішив повідати їх хлопцям. Він говорив про русалку, яка згубила Гаврила і ще багато інших людей. Хлопчисько намагається наслідувати дорослим, але його видає те, що він трохи боязкий. Костя дуже забобонний хлопчик і вірить у все і в русалок і у лісовиків і іншу нечисть. Хлопчисько так само дуже сильно боїться вовків, тому, коли їх стадо коней встрепенулось, і Павлуша побіг розбиратися, Костю це дуже налякало.
Костя боїться вовків і постійно питає, чи не вовки це погнали череду. За розповідями хлопці не помітили, як швидко пролетів час і що їм давно пора спати. Незважаючи на свій маленький вік, міркує Костя по дорослому і йому властиве почуття жалості. Так, наприклад хлопчикові дуже шкода Феклисту жінку, у якої син втопився. Розповідаючи свої історії, велике значення Костя надавав природі, він так красиво і барвисто описував її краси.
В такому юному віці ці хлопці знали, що таке дружба, честь і гідність. Кожен з них був добрим і чесним людиною, Тургенєв хотів показати яке покоління нам потрібно. Кожен з хлопців був працьовитий, вони допомагали своїм батькам і знали що таке відповідальність.
Іван Сергійович хотів сказати своєю розповіддю про те, що потрібно поважати працю і завжди допомагати своїм батькам, які допомагали ці хлопчаки. Працьовиті хлопці завоювали любов читача з першої строчки, Тургенєв знав, про що треба написати і чого так не вистачає російському народу.
