Твір Прокурор у Мертвих душах
Роль прокурора в поемі Гоголя незначна. Знайомство з героєм відбувається у першій главі поеми на губернаторській вечірці. Гоголь майстерно малює комічні, яскраві образи, прокурор постає перед читачем як чоловік з густими чорними бровами і постійно подмигивающим лівим оком.
На прийомі у губернатора головний герой Чичиков подумки ділить всі зібралося товариство на тонких і товстих. Помічаючи, що тонкі завжди на посилках у товстих, їх існування повітряно і ненадійно. А ось товсті не займають непрямих місць, міцно тримаються за свою посаду, рік за роком збільшують свої багатства. Прокурор належить до другої групи.
Після прийому у губернатора Чичиков по черзі відвідує чиновників міста Н, побував він на обіді у прокурора, який, як пише автор, вартував більшого.
Поміщик Собакевич висловлюється про прокурора як про єдиному порядну людину серед чиновників міста Н, але якщо говорити по правді навіть він свиня.
При здійсненні угоди про купівлю мертвих душ губернатор просить послати за прокурором в якості свідка «…Пошліть тепер же до прокурора, він чоловік праведний і, вірно, сидить удома, за нього все робить стряпчий Золотуха, найперший хапуга у світі…»
У поемі прокурор представляється людиною ледачим і дурним. Незважаючи на те, що афера Чичикова затівалася прямо перед його носом, той не зміг розгледіти в ньому шахрая і запобігти злочину. Навіть коли Ноздрев відверто натякає йому про купівлю мертвих душ, той лише крутить бровами і мріє скоріше позбутися дружній прогулянки з Ноздревым. Після того як пані повідомили прокурору про злочин Чичикова і його спробі вкрасти дочка губернатора той ще довго стояв кліпаючи очима і рішуче нічого не міг зрозуміти.
Так як прокурор був людина емоційна (про що свідчить його постійно смикається очей) справа про “мертвих душах” сильно вплинуло на нього та інших чиновників міста Н, всі вони схудли від переживань. Смерть прокурора настала в його будинку від надмірних роздумів про справу Чичикова. Він думав, думав і помер.
Прокурор один з прикладів марного існування, як за життя, так і на своїй посаді “…навіщо він помер або навіщо жив, про це один Бог відає…”
Образ прокурора поряд з іншими чиновниками відображає головну ідею Гоголя показати “нікчемних людей”, і всі пороки Російської держави
