Образ і характеристика Прокурора в поемі Гоголя Мертві душі

Саме герою Прокурора, Гоголь виділив невеликую роль. Ми бачимо його всього в декількох сценах: у губернаторському будинку з Чичиковим, на балу з Ноздревым, смерть прокурора. Але ця роль Прокурора показує нам величезне значення: не вміння побачити в Чичикове шахрая показує нам нікчемність людей, що стоять у влади. Прокурору вже майже кричали, що Чичиков шахрай, що він скуповує мертвих селян. Але він все обмірковував. І хто ж зміг би зупинити Чичикова? Звичайно ж ніхто інший, як прокурор. Але він все думав і думав, що від роздумів і помер. І тут сама смерть прокурора теж повинна була якось вплинути на чиновників. Адже він постійно був з ними, грав у карти, пив вино. І раптом він лежить мертвий, а чиновники продовжують думати лише про себе і своє щастя.

За образом гоголівського прокурора ми бачимо людей, абсолютно не байдужих до переживань і страхів народу, але в точності нічого не можуть зробити. Ми розуміємо їх непотрібність і те, що не стане одного – буде інший такий же. Так міркували і чиновники в поемі Гоголя в той час, як помер прокурор. Вони думали хто стане на місце прокурора, і яка доля чекає їх при його влади.

В наш час люди, описані Гоголем, давно зникли. Але деяку схожість все ж відшукати можна. Тому ця поема ще не втратила свою актуальність і вчить нас бачити наноситься шкоди людьми, в яких є схожі негативні риси характеру.

Мертві душі – це поема, написана Н.В. Гоголем. В основу поеми лягла сюжет, який розповів Гоголю Пушкін. Він повідав йому історію про те, як якийсь поміщик купував померлих селян і потім раптово розбагатів. В той час в Росії панувало кріпосне право. Поміщики зверталися зі своїми кріпаками як хотіли: купували, продавали і перепродували. Вважалося, що чим більше у поміщика було селян, тим багатшим він був. Адже за селян поміщики платили податки державі. Але якщо селянин умирав, за нього сплачувався податок як за живого тільки за другий рік. Гоголь дуже зацікавився цим сюжет і вирішив описати кріпосну Росію і її чиновників, дворян, поміщиків. Головним героєм поеми став чиновник Чичиков, скупавший душі померлих селян. Також, Гоголь розкрив у своєму творі тему чиновників-паразитів, які, жадібно бережуть свою копійку, то бездумно витрачають свій стан. Микола Васильович показує їх такими, що живуть за рахунок народу, не думаючи про свою державу.

Дивіться також:  Твір Остап і Андрій брати і вороги 7 клас

Твір Прокурор у Мертвих душах

Роль прокурора в поемі Гоголя незначна. Знайомство з героєм відбувається у першій главі поеми на губернаторській вечірці. Гоголь майстерно малює комічні, яскраві образи, прокурор постає перед читачем як чоловік з густими чорними бровами і постійно подмигивающим лівим оком.

На прийомі у губернатора головний герой Чичиков подумки ділить всі зібралося товариство на тонких і товстих. Помічаючи, що тонкі завжди на посилках у товстих, їх існування повітряно і ненадійно. А ось товсті не займають непрямих місць, міцно тримаються за свою посаду, рік за роком збільшують свої багатства. Прокурор належить до другої групи.

Після прийому у губернатора Чичиков по черзі відвідує чиновників міста Н, побував він на обіді у прокурора, який, як пише автор, вартував більшого.

Поміщик Собакевич висловлюється про прокурора як про єдиному порядну людину серед чиновників міста Н, але якщо говорити по правді навіть він свиня.
При здійсненні угоди про купівлю мертвих душ губернатор просить послати за прокурором в якості свідка «…Пошліть тепер же до прокурора, він чоловік праведний і, вірно, сидить удома, за нього все робить стряпчий Золотуха, найперший хапуга у світі…»

У поемі прокурор представляється людиною ледачим і дурним. Незважаючи на те, що афера Чичикова затівалася прямо перед його носом, той не зміг розгледіти в ньому шахрая і запобігти злочину. Навіть коли Ноздрев відверто натякає йому про купівлю мертвих душ, той лише крутить бровами і мріє скоріше позбутися дружній прогулянки з Ноздревым. Після того як пані повідомили прокурору про злочин Чичикова і його спробі вкрасти дочка губернатора той ще довго стояв кліпаючи очима і рішуче нічого не міг зрозуміти.

Дивіться також:  Є протиріччя в поєднанні «Мертві душі»?

Так як прокурор був людина емоційна (про що свідчить його постійно смикається очей) справа про “мертвих душах” сильно вплинуло на нього та інших чиновників міста Н, всі вони схудли від переживань. Смерть прокурора настала в його будинку від надмірних роздумів про справу Чичикова. Він думав, думав і помер.

Прокурор один з прикладів марного існування, як за життя, так і на своїй посаді “…навіщо він помер або навіщо жив, про це один Бог відає…”

Образ прокурора поряд з іншими чиновниками відображає головну ідею Гоголя показати “нікчемних людей”, і всі пороки Російської держави