Початок царювання
Роки правління Олександра 2 Визволителя тривали з 1855 по 1881. Однак перед тим як зійти на престол, він проходив військову службу. Імператор у 1836 році вже був генерал-майором, а через 8 років – генералом. Під його командуванням перебувала гвардійська піхота. В 1849 році він стає начальником військових навчальних закладів. З 1853 по 1856 роки, в період Кримської війни, командував усіма столичними військами.
Микола I помер 18 лютого 1855 року, в цей же день розпочалася історія Олександра 2 як імператора. Це був дуже складний для держави період, так як воно стояло перед низкою важких зовнішньо– і внутрішньополітичних проблем і питань: Кримська війна виснажила казну, проблеми з Польщею і Балканами, селянське питання, а також фактично повна міжнародна ізоляція.
Перші державні рішення
Першим, одним із найважливіших кроків, зроблених Олександром II, було укладення так званого Паризького миру, здійснене в березні 1856 року на тих умовах, які в наявній ситуації були не найгіршими. Так, наприклад, Англія мала наміру продовжувати війну до повного розгрому і поділу Російської імперії, чого Олександру II вдалося уникнути.
Потім він відправився в Берлін, де зустрівся з братом своєї матері, королем Пруссії Фрідріхом Вільгельмом 4, з яким вдалося таємно укласти «двоїстий союз», тим самим прорвавши зовнішньополітичну ізоляцію Російської Імперії.
У Кремлівському Успенському соборі 26 серпня 1856 року відбулася коронація Олександра II. З цієї нагоди їм був виданий маніфест, який дарував пільги і пільги багатьом категоріям підданих, наприклад, декабристам, учасникам польського повстання, петрашевцам. Також були ліквідовані військові поселення і на три роки були припинені рекрутські збори.
