Алани в часи гуннської навали
Стародавня історія Осетії сповнена воістину великими подіями. У VII столітті до н. е. в степові райони між Доном і Волгою прийшли скіфи, які витіснили кіммерійців. У IV столітті до н. е. сюди проникли сармати, з їх числа виділилося плем’я аланів, які були предками сучасних осетинів. В I столітті нашої ери представники цього народу були добре відомі в країнах Європи. Слово «алани», як народність, можна зустріти у творах давньогрецьких письменників і вчених.
У I столітті сталося нашестя гунів, які, зазнавши поразки від китайців, рушили на захід, змітаючи на своєму шляху цілі народи і країни. На початку II століття вони підійшли до Волги, де починалися землі аланів. Тут їм довелося затриматися майже на два століття, так як алани виявилися хоробрими воїнами. Будучи, як і гуни, кочівниками, вони чинили відчайдушний опір. Частина їх важкоозброєної кінноти була. Коні мали броню, що говорить про те, що в їх державі були розвинуті ремесла.
Після двовікової протистояння, на початку IV століття алани були розгромлені. Частина їх, не захотіла підкоритися гунам, була витіснена в передгір’я Північного Кавказу, а інша частина, гнана завойовниками, рушила далі на захід. Тому нащадків аланів можна зустріти в багатьох країнах Європи.
