Пошук і зовнішнє спостереження
З них все і почалося, це головні методи особистого розшуку. Після інформації про вчинення злочину починається класика жанру: вивчення обставин, місця, речей і предметів. Сюди ж відносяться опитування очевидців та багато іншого – все для пошуку та затримання підозрюваного. Пошук є більшою мірою методом перших етапів розшуку, тут краще всього працює принцип особистого розшуку «по гарячих слідах».
Зовнішнє спостереження, стеження або знаменита «наружка» – це завжди прихований процес. Для того щоб стати майстром наружки, потрібен серйозний досвід в маскуванні і театральних навичках. Головне – не дати суб’єкту спостереження ані найменшого приводу помітити, що за ним спостерігають. Оперативників, які займаються виключно зовнішньою рекламою, називали філерами. Досвідчений філер високо цінувався завжди і скрізь, будь то царська охранка, надзвичайна комісія більшовиків або зовнішня розвідка ФСБ.
