Перша хвиля
Вчені говорять про те, що палатализация в старослов’янській мові проходила в три етапи. У цій главі йтиметься про першому періоді.
Перша палатализация в старослов’янській мові торкнулася тверді приголосні звуки р, к та х, які перебували перед голосними так званого переднього ряду, тобто ті, у складі яких немає ніяких шумів. Також при їх проголошенні мова максимально витягується вперед, у напрямку до зубів. Даних звуків два (е, і) в старослов’янській мові. Перша палатализация перетворила г, к, х, що стоять перед ними, ж, з і ш, відповідно.
Укладачі слов’янського алфавіту, ченці Кирило і Мефодій, взяли за основу нової абетки грецькі літери.
Проте серед них не було знаків для позначення звуків, що з’явилися в результаті палатализации. Тому ці символи їм довелося винаходити самим. Таким чином слов’янський мова збагатилася в той час не тільки новими звуками, але і буквами, що раніше не використовувались. Багато слова змінили своє звучання і написання в результаті першої палатализации в старослов’янській мові. Приклади їх представлені нижче.
Корінь «кветворес», що прийшов із прамови, в результаті змінився і став звучати як «чотири». Письмових документів, що підтверджують існування саме такої індоєвропейської форми, немає. Однак у литовському це слово і сьогодні звучить як «кетури». Схожі коріння є і у інших балтійських і слов’янських народів. А значить, можна зробити припущення, що перший звук залишився без змін з часів загального древнього мови.
Наслідки даного процесу зміни фонетики збереглися до наших днів.
Палатализация в російській мові сьогодні представлена у вигляді чергування приголосних звуків у коренях деяких. Ось приклади таких слів:
Рука-ручка, нога-ніжка, печу-печеш і так далі.
В окремих випадках нове звучання не приживалася, і через деякий час після палатализации відбувався зворотний процес. У деяких говірках існують такі слова, як «стригет» і «пекет». Є подібні приклади і у словнику сучасної російської мови («тче», замість «тче»).
