Зміст документа
Приблизно «Записку» Дурново можна розбити на наступні питання:
- війна між Англією і Німеччиною перетвориться в протиборство двох військових блоків;
- відсутність реальних вигод зближення Росії і Англії;
- основні угруповання в насувається війні;
- апофеоз війни як тяжкий наслідок для Росії;
- відсутність реальних спільних інтересів Росії та Німеччині;
- економічні інтереси Російської імперії не суперечать Німецьким;
- у разі перемоги над Німеччиною Росія зіткнеться з іншими проблемами;
- протиборство між Росією і Німеччиною призведе до падіння монархії;
- анархія як результат війни для Росії;
- внутрішні потрясіння Німеччини в разі поразки;
- експансія Англії як каталізатор мирного співжиття націй.
Основні моменти
Петро Миколайович позначив всі основні моменти участі у війні, в тому числі позначивши розстановку сил. Він абсолютно точно помітив, що якщо Росія вступить у війну на боці Англії, то з суперництва двох держав (Німеччини і Британії) конфлікт переросте у світову. «Тому Російської імперії просто не потрібно вступати в збройне зіткнення, адже це не принесе їй ніяких привілеїв, а лише посилить внутрішні протиріччя», – писав відставний міністр.
Також Дурново зазначав, що союз з Англією теоретично не може принести Росії ніяких вигод, а отже, вступ до нього носить безглуздий характер і, що серйозніше, передрікає зовнішньополітичні проблеми.
У записці Дурново через ряд висновків приходить до висновку, що реальних протиріч у Німеччини та Російської імперії немає і бути не може, вони цілком можуть мирно співіснувати. У всякому разі, навіть якщо над Німеччиною буде здобута перемога, вона не принесе державі ніяких благ, а лише дасть стимул для появи нових внутрішніх і зовнішніх протиріч.
Звідси Петро Миколайович зробив висновок, що замість союзу з Англією Росії необхідно зблизитися з Німеччиною, налагодити відносини з Францією і укласти оборонний союз з Японією.
Записка Дурново Миколі ii містила думки про слабкість російського лібералізму, а саме його недосконалості та неможливості протистояти революціонерам у разі посилення внутрішніх протиріч у країні. Отже, необхідно припинити виступи опозиції на рівні держави, владою самодержця, як це відбувалося в дев’ятнадцятому столітті. «Поступки і угоди з антиурядовими колами лише погіршать стан і послаблять влада» – писав Дурново в «Записці» Миколі.
Автор навіть не сумнівався в початку нових виступів проти уряду в разі початку ведення війни. Вони будуть викликані невдоволенням широких мас населення вищими органами влади і діями імператора. Обов’язково будуть висунуті соціалістичні гасла про ” чорний переділ та поділ усього майна. Армія деморалізована навіть у разі перемоги, а це, безсумнівно, призведе до голоду і виробничому кризи. Росія буде приведена до анархії.
Текст листа Дурново Миколі 2 містив вищевказані відомості і позиції. Відповідно, імператор міг запобігти результати війни, але не довірився автору.
