Твір Челкаш і Гаврило
“Челкаш” – твір Максима Горького, яке було створено в 1895 році. Книга була написана в стилі реалізму з невеликими нотками романтизму. Всі персонажі оповідання жили в гармонії з навколишнім світом і природою. Кожен персонаж, створений Гірким, має своє, унікальне світогляд. Наші 2 героя – Челкаш і Гаврило, мали свої погляди на навколишній світ, з-за чого і стався їх конфлікт.
Челкашин – людина, якого не цікавило нічого, крім випивки. У нього не було нічого, тільки порвана, брудний одяг і взуття. Виглядав він неохайно і мав неприємний запах. Челкаш був алкоголіком і вів себе неадекватно. Він мав погляд справжнього хижака, темні вуса і гострий ніс.
Другий персонаж – Гаврило, повна протилежність Челкаша. Це був міцний і сильний хлопець, очі і зовнішній вигляд якого випромінювали доброту. Одягнений він був поопрятнее ніж Челкаш, носив світло-блакитну сорочку і зношений головний убір.
Одного разу, коли Гаврило прийшов до корчми і напився там його побачив Челкаш. Той побачивши молодого юнака, почав замислюватися про свій вік. Він з жалем і докорами совісті думав про те, що у своєму старому віці не має за спиною нічого. Він хотів спробувати змінити долю Гаврило, щоб не допустити того, щоб юнак перетворився на такого ж старого пияка як і він. У цій сцені автор підносить Челкаша як людину, яка здатна обдумувати свої вчинки і вміє шкодувати.
Челкашин дуже любив перебувати біля море. Коли поруч з ним величезна, вільна і наповнена силою синява, він міг відчути себе вільним від усіх негараздів. Гаврило ж, не любив свободу, вона викликала в нього почуття страху.
Під час злочину, на які пішли наші герої, у них виник конфлікт. Молодий юнак був охоплений страхом, а Челкаш озлобился на всіх. Йому не подобалося все, напарник, човни, то як все відбувалося. Челкашин вирішив віддати свою частину вкраденого – 540 рублів, але Гаврилом заволоділа сильна жадібність. Він думав, що вкрадених грошей йому буде мало, потім він зізнається Челкашу в тому, що хоче вбити його і забрати всі гроші собі. Почувши це, Челкаш забирає гроші собі, в слідстві чого, у них починається сутичка за вкрадене добро.
У цій сцені автор показує нам справжні характери героїв. Виявляється, Челкаш не такий вже й поганий, він був дуже добрий і мягкосердечен, йому було не так важливо багатство, як отримання повної свободи. Гаврило ж, виявився жадібним і підлим злочинцем, який готовий піти на все, навіть на вбивство, заради того, щоб отримати гроші. Цей чоловік був готовий піти на будь-який злочин, нехай навіть саме підле, заради того, щоб розбагатіти.
Мораль цієї історії досить проста – не можна судити про людину по зовнішності і першому враженню. Брудний і недоглянутий старий Челкаш виявився добрим і в якійсь мірі чесною людиною. А Гаврило, який виглядав як прекрасний юнак, виявився останнім негідником.
