Російсько-Лівонська війна: роки, причини, наслідки війни, історичні факти

Війна проти Польщі

Завершальний період війни пов’язують з війною проти Польщі, він припав на 1577-1582 роки. Головнокомандувач російської армії під час Лівонської війни – Іван Грозний. Він вирішив на початку 1577 року надіслати війська під Ревель, але взяти фортецю не вдалося. Паралельно будувати свій флот почали у Вологді, але перекинути його на Балтику так і не вийшло.

Ще одна зрада чекала російського царя. Герцог Магнус зв’язався зі Стефаном Баторієм, уклавши сепаратний мир. Через півроку він втік з Лівонії, перейшовши на бік Речі Посполитої.

Під початком Баторія боролося багато найманців з Європи, сам правитель розраховував, що росіяни перейдуть на його бік, вирішивши відмовитися від свого тирана, навіть мав похідну друкарню, яка друкувала пропагандистські листівки.

У 1579 році Баторія офіційно оголосив війну Росії. Польська армія обложила Полоцьк, фортеця здалася через три тижні, слідом були взяті Великі Луки.

Грозний пропонував перемир’я Польщі, погодившись віддати всі лівонські міста за винятком чотирьох. Але Баторій не погодився. Польська і литовська армія продовжила грабувати Смоленщину, Рязанщину, Новгородчину.

Російським вдався успішний похід у Литву в 1581 році, яким керував Дмитро Хворостинін. Героїчна оборона Пскова в 1581-1582 роках визначила успішний підсумок війни для Росії. Зазнавши невдачі, Баторій погодився на мирні переговори.

Дивіться також:  Повстання Сырыма Датова: причини, хід і дати повстання, ватажки і наслідки