Поняття про самостійності розряду
Розглянемо випадок з катодного трубкою. Вона являє собою запаяну ємність, в якій є деякий газ під певним тиском. На кінцях цієї трубки знаходяться електроди. Якщо до них додати невелику різницю потенціалів, то практично ніякого струму не виникне. Пов’язано це з відсутністю достатньої кількості носіїв заряду.
Якщо ж нагріти газ або піддати його опроміненню ультрафіолетом, то вольтметр відразу зафіксує поява струму. Це яскравий приклад несамостійного розряду. Він так називається, тому що для його існування необхідним зовнішній джерело іонізації (випромінювання, температура). Варто прибрати цей джерело, як показання вольтметра знову стануть рівними нулю.
Якщо ж при відсутності зовнішніх джерел іонізації збільшувати напругу між електродами трубки, то почне з’являтися струм, який пройде кілька стадій (насичення, зростання, спадання). У цьому випадку говорять про самостійне електричному розряді. Він вже не вимагає зовнішніх джерел, необхідні носії заряду породжуються всередині самої системи. Процеси їх утворення залишаються тими ж, що і для несамостійного розряду. При високих напругах і великих густинах струму додається ще й термоэмиссия катода електронів.
