Підрядкові знаки
За своїм виглядом підрядкові знаки зазвичай відповідають своїм надстрочным колегам — це різні шапочки, крапки, гуртки і штрихи. Іноді у букви ще «виростає хвіст», який так само вважається диакритиком. Як і надрядкові, підрядкові знаки можуть писатися окремо від букви, але більш характерне написання.
Поширеним підрядковим знаком є сегиль «ç», який функціонував в іспанській мові, але тепер не використовується. Найчастіше цей знак використовується у французькому для позначення вимови літери c [c]. Сегиль використовується і в турецькому, відзначаючи звуки [дж], [ч], [с] і [ш].
Крім сегиля виділяють також з-образний хвостик, який по-польськи називається ogonek і використовується для носових голосних «ą» і «к».
Строкові знаки
Такі знаки пишуться або друкуються поверх літер, зазвичай це різного виду штрихи. Так, наприклад горизонтальний штрих поверх латинської «d» у в’єтнамському позначає звук [д]. У скандинавських мовах, а саме в норвезькому, датською та ісландському діагональний штрих поверх «o» позначає той самий звук, що у шведською та німецькою позначається за допомогою двох точок. Той же штрих поверх букви «l» у польському вказує на його м’якість.
Діакритичні знаки — це дуже маленькі, але дуже важливі частини букв. Їх опущення може привести до нерозуміння і спотворення сенсу тексту, тому завжди звертайте увагу на всі маленькі крапки, штрихи і кружечки, які супроводжують букву.
