Благодатний край та його мешканці
Продовжуючи розмову про те, що таке Гіперборея, буде доречно згадати двох знаменитих (хоча і міфічних) вихідців з її народу. Це − найбільші мудреці, удостоєні честі стати особистими слугами Аполлона: Арістей і Абарис. Поважні мужі передали грекам багато секрети архітектури, скульптури віршування та інших мистецтв, завдяки чому культура стародавньої Еллади піднялася на небувалу по тим часам висоту. Обидва вони розглядалися як іпостась (в даному випадку – сутність, прояв) самого Аполлона. Їм навіть приписувалося володіння чудодійною силою, яка полягала у його фетишистських символах – лорел, стрілі і чорному вороні.
І, нарешті, відомості про те, що таке Гіперборея, можна почерпнути з творів давньоримського вченого Плінія Старшого. На сторінках своєї капітальної праці «Природна історія» він приділив багато уваги цьому, на його думку, реально існував народу. Поважний римлянин писав, що за Рифейскими горами (так у ті часи називали височини, розташовані на півночі Євразії) по ту сторону льодових вітрів, розкинулася країна, жителі якої звуться гіпербореями.
Всі вони сягають глибокої старості і розлучаються зі світом лише добровільно, розбалувані і стомлені щастям. Їм невідомі ні хвороби, ні чвари, а слух свій вони тішать пеним і чудовими віршами власного виробництва. Клімат в тій країні настільки сприятливий, що немає причин будувати будинки, і всі гіпербореї круглий рік живуть у гаях, наповнених світлом і щебетом птахів. Сонце там заходить раз на півроку, але і те, ніби засоромившись своєї вольності, через кілька хвилин знову з’являється на небосхилі. Закінчує автор словами про те, що існування цього счастливейшего з народів не викликає в ньому і тіні сумніву, хоча воно й оповите непроникною таємницею.
На жаль, представники сучасної історичної науки не поділяють захоплення Плінія Молодшого, і до загадок Гіпербореї ставляться вельми стримано. На їхню думку, міф про щасливе країні є лише проявом утопічних уявлень стародавніх греків про віддалених і невідомих їм народи, що живуть «на краю світу». Дослідники змушені констатувати, що не існує документальних підтверджень того, що легенда про Гіпербореї має під собою хоч якусь історичну підоснову.
