Модна, але вельми спірна теорія
У той же час протягом останніх десятиліть з друку вийшло чимало книг, присвячених цій вельми популярною сьогодні темі, причому всі вони, як правило, є творами окультного і псевдонаукового спрямування. Багато автори ставлять своєю метою популяризацію ідеї, суть якої зводиться до того, що Гіперборея − батьківщина стародавніх слов’ян. В якості найбільш переконливого, на їхню думку, аргумент, вони приводять цитати з праць французького містика і віщуна XVI століття Нострадамуса, який, по одному йому відомої причини, називав росіян «гиперборийским народом».
Доказ спорідненості або, щонайменше, тісних контактів між древніми слов’янами і Гипербореей автори намагаються знайти (і, як їм здається, знаходять) у географічному розташуванні цієї легендарної країни. Підставою для їх тверджень служить старовинна карта, створена ще в XVI століття фламандським географом Герардом Кремером. На ній Гіперборея представлена у вигляді великого арктичного материка, в центрі якого височіє гора Міру.
Його південний край знаходиться в безпосередній близькості від північного узбережжя Євразії, де селилися слов’яни і звідки брала початок більшість скіфських річок. Далі йдуть міркування, засновані на простій логіці: якщо є річки, то що заважало гипербореям відправитися з ним вглиб материка, а в дорозі, истомленные стриманістю, вони навряд чи втрачали випадок скористатися прихильністю яснооких слов’янок і обробити своїм насінням великі російські простори.
