Втеча з СРСР
Вночі 13 грудня 1974 року скоїв втечу Станіслав Курилов. Розрахувавши оптимальний час, він стрибнув з корми у воду. До берега повинно було бути близько десяти морських миль. Але на ранок він не побачив на горизонті обрисів землі. Тоді Станіслав Курилов ще не знав, що в океані йому належить провести два дні і три ночі без їжі, води і відпочинку. До вечора другого дня йому вдалося розгледіти землю, але втікача зносило на південь сильною морською течією. Це ж течія винесла його до рифу на південній стороні острова. П’ятнадцятого грудня 1974 року Станіславу Курилову вдалося досягти берега острова Сиаргао.
На березі радянського громадянина підібрав місцевий рибалка з дітьми. Він і повідомив про це владі. Спочатку Станіслава Курилова заарештували. У місцевій в’язниці він провів майже рік, але він користувався досить великою свободою. Час від часу начальник в’язниці брав його з собою випити в місцевому шинку. Через рік Курилову вдалося отримати офіційне підтвердження того, що він є біженцем. Він нарешті зміг покинути Філіппіни. А от коли в СРСР дізналися про це, органи державної безпеки судили заочно Курилова і засудили до десяти років в’язниці за зраду Батьківщині.
