Фонвізіна Недоук. Суть і зміст
Мені дуже сподобалася ця комедія. Це важливо, так як спочатку я боявся, що вона буде нудною. Начебто «комедія», а всі жарти застаріли, ніщо з сучасністю не збігається. Але виявилося, що все так смішно, так життєво… І так спритно герої виражаються, хоч записуй! В такі ситуації потрапляють, що «Санта-Барбара» відпочиває.
Але все-таки крім цієї веселості, інтриг і подібного, у комедії глибокий сенс. Як я зрозумів, в ній йдеться про нещирість, про головне, чого навчають іноді – пускати в очі пил. І якщо б ця пил приховувала нікчемність, але вона прикриває злість, заздрість, жадібність.
Негативні персонажі стоять один іншого! Але позитивні говорять про душу, про добро серце, про хоробрість. І все це може чудово проявлятися в буденному житті.
Суть комедії в тому, щоб не ставати таким боягузливим «показушником». Тут по-іншому і не сказати! Якщо головне-не розвинути себе, а догодити іншим, коли треба, щоб отримати те, що тобі треба.
Є в комедії не погані і не хороші, а слабкі персонажі. Ось тато Митрофанушки – слабкий, нещасна людина. Їм дружина зневажає, син його не поважає. Няня теж підневільна жінка. Вона захищає дорослого Митрофана як дитину. Та він і сам просить її про допомогу, хоча секунду тому лаявся на беззахисну, погрожував. Або його дядечко, який тільки про своїх величезних свинях і говорить. Ось і займався б ними! Ні, йому треба одружитися на красивій і молодий, а якщо вона ще й розбагатіла… І як в цій сім’ї змінюється ставлення до Софії, коли вона отримує спадщину. То посилали її, а тепер відразу рідною стала, життя без неї не уявляють. Якщо б це було не висміяне, то просто огидно.
Добре, що автор показує – є і хороші люди. Просто треба їх знайти. Потрібно не грати в царський двір (Стародуб он звідти втік), а жити просто і чесно.
