Соціальна робота в якості навчальної дисципліни
Як вже писалося вище, тема соціальних технологій модна і нова. Ще однією особливістю є її гібридність: тут перетинається безліч суспільних і гуманітарних наук: від класичної педагогіки до мережевих методів роботи з молоддю. Такого роду особливості дисципліни призводять до надзвичайно активного балансу з попитом і пропозицією: вона популярна серед студентів та здобувачів. Стало бути, пропозицій в мережі на цю тему також величезна кількість. Така ситуація дискредитує саму суть підходу і, крім того, сприяє зростанню з числа студентів голих теоретиків, які не мають поняття про практичній роботі з уразливими групами населення.
Інваліди, люди похилого віку, діти
Технології соціальної роботи з літніми передбачають нову і надзвичайно популярну концепцію підтримки цієї групи. Мова про нової моделі старіння з довгою фазою активної старості з самореалізацією і персональною відповідальністю за самого себе. Звучить все це чудово, залишилося реалізувати концепцію реальності. Без справжньої соціальної інтеграції літніх людей в суспільство нічого не вийде.
Технології соціальної роботи з інвалідами досить добре розроблені в порівнянні з іншими розділами теми. Всі вони діляться рівно на три групи методів впливу:
- Всі заходи медичного характеру, спрямовані на поліпшення показників здоров’я.
- Навчання людей з інвалідністю, включаючи професійно-трудове за пільговими програмами і спеціальними квотами.
- Соціально-побутова орієнтація за допомогою психологічної підтримки.
Технологія соціальної роботи з дітьми розробляється з урахуванням дитячих соціальних проблем, які обумовлені цілком об’єктивними чинниками. Діти, насамперед, залежні від своїх батьків – як біологічно, так і фізіологічно. В силу віку у дитини обмежені здатності адекватно реагувати на зовнішні зміни і, головне, об’єктивно оцінювати себе і свої вчинки. Це найменш захищена група в умовах будь-якої соціальної катастрофи.
Методи роботи з дітьми наступні:
- психологічні, спрямовані на внутрішній світ дитини і його систему цінностей;
- педагогічні для підвищення освітнього та інтелектуального рівнів;
- медичні;
- правові – для юридичного захисту інтересів дитини;
- економічні – для забезпечення матеріального добробуту і економічних умов;
- групові – для роботи з оточенням дитини.
Головне – створити максимально сприятливі умови, щоб дитина вчилася і розвивався відповідно з програмою його соціальної і професійної підготовки.
