Якою повинна бути Венера після тераформування
Планета, придатна для живих організмів, повинна мати теплий клімат з нормальною вологістю. Також вона повинна мати середню температуру, приблизно в два рази перевищує середню температуру Землі, тобто близько 26 градусів Цельсія. Зміна дня і ночі збігається з земним: 24 години – 1 добу. Водно-аміачні комети і астероїди повинні забезпечити планету водою. Передбачається використання нанороботів, які перетворюють вуглекислий газ та інші токсичні речовини і замінюють їх на кисень, більш необхідний для дихання живих організмів.
Поселення на венеріанських хмарах
План тераформування Венери так і не досяг очікуваних результатів і був скасований. Проте вчені «засвітили» іншою ідеєю: а чи не можна освоїти хмари Венери, якщо вже на її поверхні не вижити живим організмам? Хмари, товщиною близько 10 кілометрів, розташовуються на висоті до 60 кілометрів від поверхні планети. Вченими був запущений апарат «Венера-4», який виявив, що температура на хмарному шарі становить -25 градусів за Цельсієм, що цілком прийнятно для людського організму: можна, принаймні, одягнутися тепліше, в той час як від температури в більш 400 градусів нічого не врятує. Більш того, на хмарах Венери тиск приблизно таке, як на Землі, а кристалики льоду цілком можуть стати джерелами води. Тільки от для одержання кисню знадобиться спеціальна маска з блоком хімічного постачання організму газом для дихання. Правда, на хмарному венерианском шарі відсутня тверда поверхня, що може викликати незначні незручності. Планувалося навіть створення дрейфуючих станцій-дирижаблів для перших поселенців на Венері. В одному з журналів навіть розмістили зразкове фото такого апарату. Він був представлений у вигляді величезної платформи зі сферичною прозорою багатошаровою оболонкою.
На жаль, ця ідея так і не знайшла свого застосування. Причиною тому стало наступне: вчені відправили на Венеру ще пару космічних апаратів, які виявили велику кількість електричних розрядів в хмарному шарі планети – більше тисячі блискавок прокололи атмосферу в той час, коли «Венера-12» робила спроби приземлення. Через деякий кількість часу була виявлена ще одна причина неможливості освоєння венеріанських хмар: дуже сильні вітри, здатні миттєво зруйнувати дрейфуючий дирижабль. Після цього було відправлено ще кілька станцій, завдяки яким вчені змогли отримати більше інформації про Венері. Ці дані переконали їх в тому, що освоєння гарячої планети людям не під силу. В результаті спроби тераформування були припинені, тому можливість життя на Венері відкинута.
