Тік – що це таке? Мабуть, сьогодні на це питання зможе відповісти далеко не кожна людина. Адже це слово практично вийшло з нашого побуту. А воно вживалося раніше, в основному, в сільському господарстві. Докладно про те, що це – тік, розглянемо у статті.
Що сказано в словнику?
Про те, що це – тік у словниках пишуть наступне.
По-перше, цей сільськогосподарський термін позначає ділянку землі, який в селянських господарствах розчищали для того, щоб складати на ньому скирти хліба, проводити його обмолот і обробляти зерно.
Приклад: «За двором знаходилися різні дворові споруди, такі як комори, стайні, приміщення для худоби, сараї для сільгоспмашин, сушарки, риги. А далі розташовувалося тік, яке було захаращене копицями і ометами соломи».
По-друге, це приміщення, призначене для зберігання та обробки стисненого хліба.
Приклад: «До складу будівель, що знаходилися на панському дворі, входили стайні, лазні, гумна, інші надвірні споруди, а також флігелі великого кам’яного будинку, у якого був напівкруглий фронтон».
Для кращого розуміння значення «гумна», розглянемо його синоніми та походження.
Синоніми
До них належать наступні слова:
- будівлю;
- приміщення;
- стодола;
- комору;
- рига;
- сарай;
- майданчик;
- токовище;
- струм;
- житниця;
- клуня;
- гуменник;
- гумнище.
Далі перейдемо до походження досліджуваного слова.
Етимологія
Це слово відноситься до загальнослов’янський і має такі варіанти, як:
- «гоумьно» – в старослов’янській;
- «тік» – російською, українською, білоруською, болгарською, сербохорватського і діалектне слово «гувно» в цих мовах;
- gumno – у словенському, польською, нижнелужицком;
- huno – в верхнелужицком;
- humno – словенською, чеською, словацькою.
З приводу його походження є дві версії:
- Одна з них говорить про те, що слово склалося з двох частин – gu і mn. Перша частина gu ідентична «гов» (частина слова «яловичина», яке означає «м’ясо великої рогатої худоби», а раніше означало просто «велика рогата худоба» і походить від давньоруського «говадо»). Її етимологи порівнюють з індійським словом gaus і грецьким bus, що означають «бик, віл». Друга частина mno походить від mnti – «м’яти». Разом обидві ці частини буквально означають «місце, де мнуть (тобто молотять) хліб, використовуючи велику рогату худобу».
- Інша версія повідомляє, що слово своїм походженням зобов’язане дієслова gubiti, обозначающему «губити», від якого і походить gubno. В такому випадку початкове значення слова трактується як «місце, на якому обмолочували збіжжя, попередньо очищене від рослинності (выгубленное)».
На закінчення розгляду питання про те, що це – тік, пропонуємо детальніше дізнатися про це місце.
Раніше і зараз
Гумна виникли на Русі ще в давнину, але коли саме, сьогодні ніхто з точністю сказати не береться. Раніше тік являло собою утрамбований земельну ділянку, який часто обгороджували. У селянських господарствах на ньому складалося необмолоченное жито, і проводився його обмолот, а також віяння зерна. Іноді на току влаштовувалися навіси, розміщувався стодола – будова, призначене для сушіння снопів до молотьби.
Та частина клуні, на якій обмолочують хліб, зерно очищають і сортують, називається «струм». Але для молотьби нерідко зводили окремий сарай із дерева, який називався «клуня». А також тік могло являти собою єдине споруда для всіх перерахованих цілей. Його також будували з дерева.
У багатих або середніх господарствах були власні гумна, а у тих що бідніші, було одне для двох-трьох дворів. Якщо господарство було великим, то для нагляду за гумном призначали спеціального людини, який називався гуменщиком, гуменником або гуменным.
Сьогодні тік – це майданчик, на якій стоять машини і обладнання, з допомогою яких проводиться обмолот зернових культур, таких, як жито, ячмінь, пшениця, овес. А також насіннєвих, до яких відносяться коноплі, льон, горох.
