Цитати Сухомлинського про покарання
Бити чи не бити? Це питання завжди хвилювало думаючих батьків. Василь Олександрович завжди висловлювався проти таких заходів:
Не допускайте, щоб до дитини застосовувалися фізичні методи впливу. Немає нічого шкідливіше та зловісне, що «сильні», вольові кошти. Ремінець і запотиличник замість розумного, ласкавого, доброго слова — це іржавий сокиру замість тендітної, ніжної, гострого різця скульптора. Фізичні покарання є насильством не тільки над тілом, але й над духом людини; ремінець робить байдужими не тільки спину, але й серце, почуття.
Якщо необхідно покарання, то варто створити ситуацію, коли дитина зможе заглянути всередину себе, зрозуміти і засоромитися проступку.
Як би серйозний не був дитячий проступок, але якщо він здійснений не зі злого наміру, за ним не має слідувати покарання.
Дитині корисно займатися фізичною працею, це формує волю і характер. Рідкісний дитина порушує норми навмисно. Діти помиляються, вони мають на це право.
Того, кого б’ють, самому хочеться бити. Той, хто в дитинстві хоче бити, ставши дорослим, захоче вбити. Злочини, вбивства, насильство йдуть своїм корінням в дитинство.
Ще багато мудрих слів сказано великим педагогом в захист дитини – чоловічка, який має право на дитинство.
