Аналіз твору Цигани
Часто автори беруть своє натхнення з того середовища, в якому мешкають. Такий легендарний автор, як Пушкін, точно також надихнули на написання поеми «Цигани». У 1824 році автор був в місті Кишиневі і там пробув два тижні в циганському таборі. Завдяки цьому досвіду він і створив поему, яку знаю все.
Ця розповідь допомагає читачеві розглянути ближче проблему двох світів. Один світ – це цивілізація, культура і закони. Інший світ – дикість циганського табору.
Вся цивілізація тримається тільки на писаних законах та різних правилах. Саме від цього і хотів втекти головний герой твору – Алеко. Він хотів поринути у світ дикості і свободи і потрапив в циганський табір.
Можна сказати, що Алеко хоче втекти від законів. Йому все це дико, він хочеться сховатися від усіх.
Втік Алеко до циган, які, на його думку, не підкоряються законам. Адже там немає закону, там є традиції.
Представницею цього табору в поемі Пушкіна є Земфіра, в яку закохується Алеко. Жінка народила йому сина. Спочатку головний герой поеми прийняв цей новий бенкет, він хоче стати частиною всього цього. Він створив сім’ю і знайшов роботу, щоб забезпечувати дружину і дитину.
Однак, читач розуміє, що герой не змінився в повній мірі. В кінці твору, стає зрозуміло, що герой не тікав від людей, а від самого себе. Алеко ніяк не може змиритися з новими світом, з усіма порядками і неписаними законами. Він не готовий до такого життя.
Один мудрий циган роз’яснив головному герою те, що циганки дуже велелюбні. Спочатку вони люблять одного, потім іншого. Не варто приймати близько до серця.
Цигани цінують свободу і ставлять її на перше місце. Вони за права вибору у всьому, навіть у відносинах. Алеко повинен зробити вибір, адже з ним більше не хочуть мати справу. Навіть не хочуть його більше бачити. Герой не розуміє, чому так. Він не розуміє цих законів і не хоче дарувати комусь свободу, хоч і сам у пошуках цієї свободи для самого себе.
Поема Пушкіна закінчується тим, що головний герой залишається наодинці. Він опинився між двома світами, в якійсь порожнечі. Йому ще належить зрозуміти самого себе і це буде непросто.
За своєю структурою ця поема дуже близька до романтики. Пушкін експериментував і вносив багато корективів, щоб твір вийшло вдало. Всі образи підібрані досить точно і вдало. Кожен герой несе в собі якусь історію, яку хочеться дізнаватися. Так само, твір дуже повчальне і цікаве.
