Дикої й Кабаниха в оповіданні Гроза Островського
У п’єсі «Гроза» Олександра Миколайовича Островського показані головні герої і зіткнення між ними, пов’язане з їх різними поглядами на світ, несхожими ідеями і цінностями. Твір доводить, що з перебігом часу постійно змінюються життєві підвалини. Представники «темного царства», купець Дикої й Кабаниха, живуть за домостроевскому порядку, який диктує патріархальні норми, старі традиції нового покоління, що веде до зародження міжособистісного конфлікту у творі.
Кабаниха, купецька вдова Марта Кабанова, постає перед читачем тираном і ханжею. Будучи консерватором в силу своєї неписьменності, не знає і навіть не думає, що можна жити по-іншому, активно проповідує свої ідеали, так як вважає, що старший у сім’ї – головний (виходячи з норм патріархату). Кабанова розуміє, що руйнується патріархальний уклад, поетом насаджує ще жорсткіше, це служить надалі причиною розвалу сім’ї.
Кабаниха намагається утримати старе, з-за чого абсолютно не бачить справжніх почуттів і не відчуває їх, пригнічує в інших. Соромиться того, що Катерина, виявляє почуття до її сина відкрито, так як вважає неприйнятним «виснути» на шиї чоловіка, змушує кланятися йому в ноги. Говорить в наказовому тоні з грубими виразами, вважаючи, що має право вказувати адже вона старша, головна в будинку. Максималістка, ніколи не йде на поступки, не терпить волі, віруючи звичаїв старовини.
Купець Дикої також є представником «темного царства», прихильником Кабанихи. Але його образ має кілька відмінностей від способу Кабанихи. Самодурство Дикого укладено в поклонінні грошей. Скупий егоїст, який шукає в усьому вигоду, коли зазнає збитків, то виходить з себе, дратується, сприймає це як покарання.
Неосвіченість Дикого А. Н. Островський показує в сцені діалогу з Кулигиным, самоучкою-механіком, який пропонує встановити громовідвід, але Дикої, який вважає, що гроза надсилається покарання, починає кричати на Кулігіна. Лайка цього героя є його своєрідним захистом. Дикої звик всіх залякувати, пригнічувати інших, відчуття влади над іншими приносить йому впевненість, насолоду.
Слід звернути увагу на те, що А. Н. Островський наділив героїв «промовистими» прізвищами, які дозволяють виявити суть їх грубих, скандальних характерів.
Таким чином, проблема існування представників «темного царства», які намагаються утримати скам’янілі форми життя, знаходить місце в російській класичній літературі, порушує у творі не тільки побут, а охоплює інші сфери життя, переростає в більш масштабний конфлікт.
