Зміст
Чи потрібні в житті співчуття за оповіданням Кусака і Юшка
У вітчизняній літературі дуже багато добрих, але сумних оповідань, які вчать нас добру і світлим почуттям. Одним з таких почуттів є співчуття. Без нього неможливе людське життя. Співчуття до людей або тварині показник того, що ти не черствий, що ти людина. Співчуття сестра любові і дружби. Якщо є любов до світу, до всього живого, то буде і співчуття.
Оповідання Андрєєва “Кусака” і Платонова “Юшка”, здавалося б дуже різні, але мова в них йде про одному і тому ж. Кожна жива істота потребує любові, ласки, прийнятті та співчуття. Собака і людина не будуть винятком. Юшка хороший і добрий чоловік. Він ще не старий, але дуже виснажена хворобою, тому виглядає немічним. А адже йому всього близько сорока років. Для всіх жителів села він лялька для биття. Місцеві жителі, ображаючи Юшку, знімають стрес і зганяють негативні емоції. Так він і гине, вперше в житті заступившись за себе, сказавши слово на свій захист.
Виявляється, що він жив і працював заради однієї дівчинки, яка не мала батьків. Не їв ситно, не пив чаю з цукром цей чоловік, щоб виростити і навчити сироту. Співчуття народжує співчуття. Дівчина ця, вивчившись на доктора, приїжджає в його село і лікує жителів, не вимагаючи плати. А Кусака проста дворова собака. Біль і образа оселилися в її душі, тому вона стала злою і кусючою. Але з’являються добрі люди і топлять лід її кинутої душі. Вона їх полюбила, довірилася. Але літо закінчилося, і дачники їдуть, залишивши Кусаку знову одну. Вони її зрадили. Потрібно було співчуття в цьому випадку, якщо воно принесло тільки біль маленькому собачого серця? На мій погляд, ці “добрі” люди надійшли ще гірше того п’яного перехожого, який приманил Кусаку, а потім вдарив її. Адже вони подарували їй віру в любов, подарували швидкоплинне щастя, вона вірила їм. Вірила, що потрібна. А вони її кинули, особливо не замислюючись про її долю.
Я впевнена, що співчуття просто необхідно. І людина, позбавлена жалю, не може бути людиною в повному розумінні цього слова. Але воно має бути істинним і з розумом. І якщо ти розтопив запекле серце, приручив його до себе, чи за нього у відповіді. І мова йде не тільки про тварин.
Твір для 7 класу з літератури.
Твір співчуття в оповіданні Юшка
Питання “потрібності” людини, особливо якщо він всіх дратує, важливий і завжди актуальний. Це питання співчуття…
В цьому оповіданні всіх чомусь заважав нещасний Юшка. Насправді звали героя Юхим. Просто він був такий слабкий через сухот, такий тихий (допомагав ковалеві), що над ним все село сміялася. Як йдеться, і стар, і млад. Знаходили сміховинним те, що в сорок років він виглядає, як ніби старий, що Юшка дуже пунктуальний, по ньому можна годинник звіряти. Занадто слабкий він був, щоб за себе постояти, а захисників не знайшлося. Діти кидали в нього камінням, дорослі на нього лаялися без причини. Кожне літо він їхав кудись, кожен раз називаючи різний адресу. Всі підозрювали, що він їздить до своєї доньки. Ще Юшка, здавалося, на себе зовсім грошей не витрачав. Припускали, що він відсилав тій самій дочці.
І ось в один день Юшка зовсім ослаб. І як на зло, до нього підійшов п’яний перехожий. Став зло сміятися, мовляв, навіщо такий неприємний людина світу потрібен, що він корисного робить, ніж людям допоміг… Вперше Юшка не витримав і відповів. Він сказав, що раз живе, хоч і важко йому, то, значить, так світу потрібно. І взагалі, нікому поганого не робить, нікого не чіпає! Що ж він всім заважає? Тут п’яний розлютився на таку правду, штовхнув Юшку в груди, той упав і більше не піднявся.
Ховав його коваль, а всі кривдники прийшли на похорон. Тепер не на кого зливати своє зло, стали в селі більше лаятися.
Через деякий час приїхала дівчина – шукати Юхима. Навіть по батькові його називала. Але ніхто не розумів, що вона шукає Юшку. Здогадалися в підсумку, пояснили… Виявилося, що дівчина йому ніхто, вона сирота, яку він влаштував в пансіон і гроші їй пресылал. Тепер вона вивчилася на лікаря, хотіла благодійника вилікувати. Але пізно. І залишилась вона в селі, щоб допомагати місцевим.
Співчуття в оповіданні Юшка
Співчуття – це добрі душевні якості, які необхідно мати кожній людині. Співчуття – це чуйність до чужого горя, коли ти не проходиш повз нього, а намагаєшся втішити або допомогти. Співчуття – вміння зрозуміти страждання, біду, печаль, горе іншої людини і виразити його самому. Але на превеликий жаль, не кожен з нас береже в душі своїй ці шляхетні якості.
Тема співчуття і співчуття добре розкрита в оповіданні Андрія Платонова «Юшка», де нам показана негативна сторона життя, коли люди позбавлені цих добрих рис. Головний герой – Юхим Дмитрович, якого і прозвали Юшкою, працював у кузні помічником. Його зовнішній вигляд непривабливий: він невисокий, худий, з білими завжди мокрими очима. Жив Юшка бідно: автор звертає увагу на те, що герой постійно ходить в одній і тій же поношеного одягу, не п’є чай, а лише воду, не купує цукор.
Зате Юшка був працьовитим: він працював з ранку до вечора, і по його появі на вулиці впізнавали, коли пора братися за роботу, а коли можна вирушати на відпочинок. Але ніхто з людей не хотів мати таке життя, як у Юшки. Дорослі навіть лякали хлопців нещасною долею цього бідного чоловіка. Він ще був мішенню: навколишні виливали на нього весь свій гнів і злість, ображали його. Їх бентежило його дивну поведінку: він жив окремо, був не такий як всі, ні з ким не розмовляв і нічим не відповідав на їх брутальності. Його били, бо вважали винним у всіх своїх бідах, ще більше ожесточаясь на його лагідність і безответность, і це допомагало злим людям на якийсь час забути свою печаль.
Навіть діти, наслідуючи дорослих, ображали старого, на що він м’яко просив їх припинити, вірячи в любов до дітей, в те, що він їм потрібен і не байдужий для них. Він вважав, що таким чином діти невміло виявляють до нього любов і увагу. Сам Юшка любив людей і був доброзичливий. А вони загрузли в злобі та жорстокості, постійні п’янки забирали їх розум – і таке життя давно стала для них нормальною, навіть правильною. Юшка ж любив природу, спостерігав, вникав, розумів її явища, і це почуття переросло в любов до людей. Для нього було дорого кожна жива істота, він не уявляв собі життя без всього, що його оточувало.
І коли Юшка вперше в житті розсердився на веселого перехожого», люди зрозуміли, що черствість і жорстокість душі може коштувати життя. Сталося це тому, що оточують героя люди відмовлялися розуміти, що всі люди однакові: і багаті, і бідні, і лагідні, і сміливі, і добрі, і злі, і всім однаково потрібен повітря і світло. У людей не було віри в Бога, все краще, людське в них було втрачено. Душа прокинулась в них тільки тоді, коли головний герой опинився при смерті – люди, змучені совістю, приходили просити вибачення. І тільки коли Юшки не стало, усі зрозуміли, що він значив для них. Від остаточного озлоблення людей врятувала сирітка, яка нагадала всім нещасного старого – тиха, лагідна, мила і дуже добра.
Тільки в цьому епізоді, до кінця розповіді, в людях прокидається співчуття. Через життя Юшки автор намагається донести до нас, якою жахливою і нелюдської стає життя при відсутності цих якостей. А в самому головному герої нам відкривається безцінне джерело прикладів душевної доброти і благородства. Так, він загинув, але лише завдяки йому люди навчились бути людьми, навчилися проявляти співчуття, без яких так важко прожити.
