Оповідання Антона Павловича Чехова “Зловмисник” видається мені не як повчальна історія, а як типова гумористична мініатюра тих років. Автор зображує рядову ситуацію, яка трапляється в російській провінції тих років. Босий, трохи дурнуватий чоловік постає перед судовим слідчим. Той звинувачує його в халатності, а мужик вперто, як би ладу з себе дурня, відстоює свою думку, що він ні в чому не винен.
У мене, як і у будь-якого читача виникло відчуття жалості по відношенню до цього босяку. Коли я читав, у мене виникло відчуття нерозуміння, чого слідчий намагався почути від мужика. Але сюжет Чехова на те і побудований. Що дурень, який не розуміє, що він творить, як би і не винен, відповідно до статті уложення. І може здатися, що мужик навмисно робить з себе дурня. А слідчий в свою чергу лише хоче випитати в нього повне визнання відповідності зі статтею, тому що так було б куди простіше закінчити справу.
Розповідь невеликому за обсягом, але вміщує в себе різкі повороти сюжету. Це лише в черговий раз доводить майстерність автора і заслужене місце не тільки російської, але і світової літературної класики. Адже та картина, яка постала переді мною спочатку розповіді, де здається дураковатый мужик постав перед справедливим слідчим, спочатку різко перетворюється на картину з не таким вже дурнем мужиком і не зовсім компетентним слідчим.
Але незабаром розкриття нових фактів справи дають зрозуміти, що мужик цілком нешкідливий і справжній, а слідчий компетентний, але просто заручник ситуації. Тому що винуватець насправді за лаштунками — це господа, купують у мужиків снасті, на виготовлення яких ті і крадуть гайки. Тому що вони напевно знають, які злочини ховаються за цими знаряддями, а слідчий ні за що не піде проти них, особливо враховуючи, що ті хитріше і з того ж укладення ні в чому не винні.
Розповідь розкривають не тільки проблему недбалості і злочинності, але і тему судової недосконалості, часом безглуздого способу злочинця, вкоріненого в сучасній чеховської Росії. І сам розповідь закінчується характерно неоднозначно. Адже слідчий знає, що мужик як би і не винен, і як би винен, і сам не знає, що робити з ним. На каторгу не відправиш, і на волю не відпустиш, ось і відправляє його у в’язницю.
Твір роздум за оповіданням Чехова Зловмисник для 5, 7 класу.
