Російська мова неймовірно багатий і барвистий. З його допомогою можна передавати найскладніші ідеї, емоції та образи. До найпотужнішим мовним інструментів для докладного і інформативного опису буття, безсумнівно, належать узгоджені і неузгоджені означення. Приклади їх використання зустрічаються повсюдно мови та писемності.
Незважаючи на те, що визначення є другорядними членами пропозиції, часто вони відіграють первинну роль, стаючи носіями основного сенсу. Крім того, без них мова збідніла, стає суші. З нього йдуть фарби, звуки, запахи, форми та інші ознаки всіляких предметів і подій, які так добре описують узгоджені і неузгоджені означення.
Приклад: «Дівчина вибігла з хати й подивилась на луг». Пропозиція досить точно передає подія, але в ньому явственна брак інформації. Визначення перетворюють пропозицію, наповнює його барвистими деталями, які допомагають читачеві уявити картину повніше, яскравіше. «Висока дівчина, смеющаяся, у вишитому квітами сукня, вибігла з повитої лозою будинку і подивилася на строкатий, залитий світлом луг».
Терміни
Термінами називаються слова і словосполучення, які відповідають на питання “чий?”, “який?”, “який?”. Вони є в реченні другорядними членами, розкривають різноманітні ознаки явищ і предметів (смак, форму, колір та інші). Визначення виражаються кількома частинами і синтаксично завжди залежать від головного слова. При розборі їх потрібно відзначати хвилястою лінією.
Розрізняють узгоджені і неузгоджені означення. Приклади їх використання будуть наведені нижче. Також існують особливі визначення – додатки. Вони завжди погоджені з головним словом і виражаються іменниками. Найчастіше визначення виділяються на письмі. Розділові Знаки позначають більш вагому смислову роль, які відіграють відокремлені узгоджені і неузгоджені означення. Розглянемо їх докладніше.
Узгоджені визначення
Подібний вид повністю збігається з означуваним словом по загибелі, роду, а також числа. Тип синтактической зв’язку між ними – узгодження. Приклади:
- «Красива лялька лежала на полиці»: лялька – яка? – красива, обидва слова мають однина, називний відмінок і жіночий рід.
- «Ми дивилися на воду струмків, що впадають в ставок»: струмків – яких? – впадають, мовні одиниці мають множинне число, родовий відмінок.
- «Він ударив сталевим відром по ногах»: відром – яким? – сталевим, обидва слова мають од. число, орудний відмінок і середовищ. рід.
Виражаються у вигляді:
- Одиночних і поширених дієприкметників: «приїхали гості», «думка, що заважає спати».
- Порядкові або кількісних числівників: «сьоме листопада», «однією мрією живу».
- Одиночних і поширених прикметників: «смішна історія», «рідні з дитинства лісу».
- Займенників: «цієї ночі», «мій котик».
Часта помилка
Існує великий пласт словосполучень, у яких прикметник дуже тісно пов’язане за змістом з означуваним словом і тому перестає бути узгодженим визначенням, хоча за всіма ознаками відповідає йому. Тому, щоб не помилитися, треба бути уважним і вникати в зміст і контекст пропозиції. Приклади: «чорне море», «хусточка», «залізниця», «майский жук», «білі гриби».
Додатка
Своєрідний вид узгодженого визначення. Додаток надає пов’язаному з ним слова додаткове значення, описує його, вказуючи на його особливі характеристики. Тобто виконує таку ж функцію, як неузгоджені і узгоджені визначення. Приклади додатків: чоловік-листоноша; туристи-китайці; сестра-малятко; Волга-матінка; річка Дніпро; льотчик Покришкін; журнал «Зірка»; собака Жучка; теплохід «Свєтлов»; лапочка-дочка.
Неузгоджені визначення
Дані визначення не узгоджується падежем, а також родом або числом з означуваним словом. Між словами в цьому випадку можуть встановлюватися два типи зв’язку: синтаксичного примикання або управління. При зміні форми головного слова визначення залишається колишнім.
Приклади речень з неузгодженими означеннями:
- «Подарую їй букет побільше»: букет – який? – побільше, зв’язок – синтаксичне примикання.
- «Пальто батька впало на підлогу»: пальто – яке? — батька, зв’язок – управління.
Висловлюються такі визначення:
- Іменника: «план роботи змінили».
- Займенники: «її історія вразила аудиторію».
- Прислівники: «мама приготувала яєчню по-американськи».
- Прикметника в порівняльної ступеня: «гід вибрав маршрут легше».
- Фразеологізму і синтаксично тісно пов’язаного поєднання слів: «не від світу цього, він все одно їй дуже подобався», «стіл червоного дерева вселяв повагу і трепет».
- Інфінітива: «він володів мистецтвом слухати».
Смислові функції визначень
Узгоджені та неузгоджені визначення допомагають формулювати і точно описувати наступні характеристики об’єкта (головного слова):
- Якість, кількість, оцінку: «синє небо», «красивий квітка», «важка ноша», «смачний обід», «глибокий вир», «теплий день», «численні глядачі», «великий натовп».
- Дія або процес: «людина, що біжить», «замислена дівчина», «тривалі овації».
- Час: «ранковий моціон», «квітнева крапель», «новорічна метушня».
- Місце: «лісова пожежа», «клубна атмосфера», «міський житель».
- Приналежність: «батьківська турбота», «братська любов», «футбольні фанати».
Таблиця: узгоджені та неузгоджені означення
Табличне представлення даних дозволяє лаконічно і зрозуміло структурувати інформацію. У такому вигляді навіть складний матеріал сприймається простіше. Таблиці стають зручним підмогою при виконанні шкільних тестів і вправ. Узгоджені та неузгоджені визначення зображені в них наочно й упорядковано. Їх простіше запам’ятати і при потребі повторити.
Закріплення матеріалу
Однак таблиця — лише допоміжний інструмент навчання. Мало допоможе і бездумне заучування довідкових визначень. Узгоджені та неузгоджені визначення потрібно розпізнавати усвідомлено, вміти працювати з ними, впевнено визначати їх тип. Краще всього виконувати практичні вправи. Благо, в якості навчального матеріалу може служити будь-яка книга, особливо багата різноманітними визначеннями класична література.
Така практична робота ефективно розвине і закріпить отримані знання і згодом допоможе без зусиль пройти будь шкільний тест. Узгоджені та неузгоджені визначення відрізнити один від одного досить легко. Досить слідувати наступним алгоритмом:
Перший етап. Знайти в реченні головне слово, з яким пов’язане визначення, задавши від нього питання.
Вправа: «Руде цуценя пустував в траві»: щеня – який? – рудий. Слово «рудий» відповідає на питання «який?», тому є узгодженим або неузгодженим означенням. Вправа може включати більш складні конструкції з декількома визначеннями. Кожне з них розбирається окремо по тому ж алгоритму.
Другий етап. Визначити тип мовлення, до якого належить визначення, і чи збігається воно з головним падежем, а також числом та родом. На цьому етапі спочатку зручно користуватися таблицею узгоджених і неузгоджених означень, щоб набити руку. Якщо форми слів збігаються, то визначення узгоджене, якщо не збігається хоча б одна, то неузгоджене.
«Руде цуценя пустував в траві»: визначуване слово – «щеня» (од. число, ім. падіж, чоловік. рід), залежне слово – «рудий» (од. число, ім. падіж, чоловік. рід). Висновок: це узгоджене визначення.
Більш складна вправа
«Крізь запітніле вікно автобуса виднівся старовинний замок з вежею-турою».
Перший етап:
- «Вікно» – яке? — «запітніле» — одиночне причастя.
- «Вікно» – чиє? – «автобуса» — іменник.
- «Замок» – який? – «стародавній» — прикметник.
- «Вежею» – який? – «човном» — додаток.
Другий етап:
- Вікна (єдиний. число, звинувачує. падіж, середовищ. рід) — запітнілі (єдиний. число, звинувачує. падіж, середовищ. рід). Форми слів збіглися, висновок: узгоджене визначення.
- Вікна (єдиний. число, звинувачує. падіж, середовищ. рід) — автобуса (єдиний. число, народить. падіж, чоловік. рід). Форми не збіглися, висновок: неузгоджене визначення.
- Замок (єдиний. число, ім’я. падіж, чоловік. рід) — старовинний (єдиний. число, ім’я. падіж, чоловік. рід). Форми слів збіглися, висновок: узгоджене визначення.
- Вежа (єдиний. число, ім’я. падіж, дружин. рід) — турою (єдиний. число, ім’я. падіж, дружин. рід). Висновок: узгоджене визначення у вигляді додатка.
