Зразок народовладдя
Завдяки тому що Вятська земля була значно віддалена від Москви і великих великокнязівських вотчин, її населення мало можливість користуватися самостійністю у вирішенні більшості питань. В ній склалося якесь подобу Новгородської республіки, що мала в той же час свої характерні особливості.
Адміністративний апарат Вятки складався з виборних осіб і поділявся на управи, кожна з яких мала повноваження в якійсь певній сфері – військової, поліцейської, судової, цивільного і т. д. Голови управ обиралися, як правило, з числа найбільш знатних городян – бояр, воєвод і купців. Виконавцями ж їх рішень були прості селяни і ремісники. У селах же вся влада була зосереджена в руках старост і сотників.
Сумнівна репутація
У середині XV століття столиця краю була перейменована в Хлынов, і ця назва зберігалася за нею до 1780 року, після чого вона знову стала В’яткою. Про причини перейменування можна дізнатися з давнього літопису, відомої як «Повість про землі Вятської». Якщо вірити її упорядника, в’ятичі, відрізнялися вкрай вільним характером, з давніх часів славилися розбоями та грабежами своїх сусідів. Зухвалими набігами вони руйнували навіть передмістя Новгорода Великого.
З-за цього по відношенню до них часто вживалося давньоруське слово «хлын», що означає «розбійник» і «злодій». Згодом воно трансформувалося в «Хлынов» і стало назвою міста, збереженим протягом більш ніж трьох століть. Така версія літописця, і ніхто не може поручитися за його достовірність. Забігаючи вперед, відзначимо, що в 1780 році було повернуто колишню назву, а вже в 1934 році знову змінено. Вятку тоді перейменували в Кіров.
