Смутний час
Існує кілька версій періодизації Смути на Русі, однак найбільш відомою з них є період з 1598 по 1613 рік. Початком вважається 1598 рік, так як саме тоді помер останній правитель з династії Рюриковичів. Вінчання на царство Михайла Романова в 1613 році можна назвати кінцем Смутного часу, яке включало в себе:
- правління Бориса Годунова;
- царювання Лжедмитрія I;
- прихід до влади Василя Шуйського;
- повстання Івана Болотникова;
- поява Тушинського злодія – Лжедмитрія II;
- Семибоярщину.
Цікавий той факт, що “справжність” другого лжецаревича підтвердила дружина Лжедмитрія I, стверджуючи, що Лжедмитрій Другий є її чоловіком, дивом врятувалися від жорстокої розправи. Саме у цей період почалася російсько-польська війна, яка тривала 9 років, починаючи з 1609 року. Так звана Семибоярщина мала місце з 1610 по 1612 року. Це був уряд, сформований після повалення Василя Шуйського і складалося з семи бояр. Воно визнало права на царювання на Русі польського царевича Владислава. Ці дії стали вирішальним фактором для початку збурень в народі, так як польсько-литовські війська грабували російські міста, займалися насильством. Лжедмитрій Другий домігся значних успіхів у вигнанні з польського правителя, однак був убитий, так і не досягнувши своєї основної мети – стати царем землі руської. В країні почався визвольний рух, що призвело до організації першого і другого ополчення, в результаті чого російські землі були звільнені від інтервентів. Після цього відбулася одна з найважливіших подій сімнадцятого століття – вінчання на царство Михайла Романова.
