Так кажуть про відсутній або в гніві
Давайте зацепимся за нетактовність фразеологізму «вижити з розуму» і розвинемо тему. Є одна закономірність. І вона надзвичайно важлива в контексті розгляду теми. Так ніколи або майже ніколи не скажуть про людину, який знаходиться в кімнаті в даний момент. Тобто цілком можна уявити ситуацію, коли розмовляють двоє і один іншому говорить, припустимо, про свого шефа, який вже в літах: «Так, старий зовсім з розуму вижив: змушує нас вчасно ходити на роботу, прикинь?» Питання про виховання мовця залишимо на його совісті. Але уявімо, що подібне співробітник скаже самому начальникові або хоча б у тій ситуації, коли його відсутність не гарантовано стовідсотково. Такого бути не може, адже так?
Інший момент, коли людина говорить так в гніві. Люди частенько користуються стійким словосполученням «вижив з розуму», коли хочуть висловити граничну ступінь обурення. Приклад трохи дивний, але ми хочемо уникнути жорстокості, тому нехай читач зазнає.
Людина кидає палити, але процес цей дається йому важко. Тому в нервовій ситуації він вставляє в рот ручку і підпалює її, вона плавиться і бруднить йому сорочку. Він розуміє, що робить, коли вже пізно. Дружина, побачивши сліди чорнила, цілком може сказати: «Ти що, примудрився вижити з розуму, навіщо ти намагався покурити ручку?!»
