Висновок
Молоді вихователі часто відчувають страх перед батьками своїх підопічних. Вони бояться звернутися до них з претензіями, скаргами, пропозиціями, що стосуються їх дітей. При відсутності досвіду, вихователі не намагаються розібратися в ситуації, а просто вважають батьків конфліктними, намагаються довести їм, що ті помиляються. Подібна позиція негативно відбивається на виховному і освітньому процесі, є передумовою до серйозних проблем між педагогічним складом та батьками.
Важливо при первинному знайомстві вислухати батьків, показати їм свою зацікавленість і готовність розібратися в цій ситуації. Можна додатково запросити маму (тата) малюка для того, щоб повідомити їм особисто про зроблених діях, отриманих результатах.
Сучасні батьки з цікавістю ставляться до консультацій логопеда, медичного працівника, психолога. Але при розгляді питань, пов’язаних з вихованням, вони часто вважають себе настільки компетентними в цій галузі, що не хочуть приймати до уваги доводи вихователя, незважаючи на наявність у нього професійної освіти і досвіду роботи.
У ході досліджень, що стосуються питання сформованості виховних компетенцій у батьків, прийшли до висновку, що існують певні протиріччя:
- між обов’язками і правами, невмінням їх використовувати;
- між запитами батьків на освітні послуги і неможливістю їх надання;
- між бажанням тат і мам до активної допомоги дитячим дошкільним установам і суворим регламентом діяльності таких організацій;
- між невисоким рівнем педагогічної культури і відсутністю освітніх програм для батьків в ДНЗ
Для зміцнення і вдосконалення зв’язку і взаємодії різних соціальних інститутів (сім’ї, дитячого садка, громадськості) необхідно використовувати певні принципи:
- партнерство педагогів і батьків у справі навчання і виховання дітей;
- довіра, повага, допомога до дитини з боку педагога, і з боку його мами (тата);
- володіння дорослими інформацією про виховні можливості сім’ї та освітньої організації
Сьогодні всі освітні організації в нашій країні займаються не тільки навчанням і вихованням підростаючого покоління росіян, але і консультуванням батьків з питань сімейного виховання. Саме тому дитячі сади і школи визначають форми і умови роботи з батьками, підбирають і вдосконалюють форми, зміст, методи взаємного співробітництва на основі їх запитів.
Нові освітні стандарти, які розроблені та впроваджені в систему дошкільного та шкільного вітчизняної освіти, включають і положення, що стосуються здійснення освітньої роботи з батьками учнів.
Результат планомірної роботи, спрямованої на підвищення освіченості мам і тат, безпосередньо залежить не тільки від компетентності педагога, але й від бажання самих батьків навчатися методику виховання дітей.
