Погіршення зору
У розповіді про те, де Кутузов «втратив» очей, не можна не сказати про ті негативні зміни в його зір, які все ж настали після перенесених поранень. До 1805 року відчутного дискомфорту від поранення він не відчував. Але потім зір на правому оці стало слабшати. Крім цього посилилися, а також почастішали болю. Вони були викликані косоокістю і тим, що повіку мимоволі опускалося, а очне яблуко було нерухомим. Ці болі не відпускали полководця до останніх днів його життя, тобто до 1813 року.
Але в своїх листах до родичів Кутузов не загострював увагу на триваюче погіршення здоров’я. Коли послання писалися не його рукою, він намагався знаходити всілякі виправдання цьому. Наприклад, він повідомляв про те, що очі втомилися.
Пов’язки не було
Тим не менш ні на одному портреті і ні в одному документі не зафіксовано, що Кутузов носив пов’язку на оці. Навпаки, художниками чітко виводилося каліцтво правого ока.
На підставі медичного висновку, який було складено лікарями Михайла Іларіоновича, сучасні офтальмологи прийшли до наступного висновку: прикривати очей у нього не було необхідності. Це роблять в таких ситуаціях – коли хочуть приховати непривабливу картину відсутності очі, або для усунення ефекту роздвоєння навколишніх предметів.
Як ми вже з’ясували, втрати очі як такої у полководця не спостерігалося, але подвоєння предметів були присутні. Цей дефект, як правило, є супутником косоокості при наявному зорі в обох очах. Але у Кутузова при цьому малося опущення століття, яким був прикритий пошкоджене око. Воно виконувало роль пов’язки, усуваючи дефект роздвоєння.
