Частини мови
Не завжди можна підібрати слова, протилежні за значенням: їх немає серед імен числівників, займенників, а також серед власних імен. Також слід пам’ятати про те, що антоніми утворюють пари тільки в межах своєї частини мови, а саме:
- серед імен іменників: ніч – день, вірність – зрада, здоров’я – хвороба.
- серед імен прикметників: чорний – білий, швидкий – повільний, брехливий – правдивий; легкий – важкий, хворий – здоровий, твердий – м’який, холодний – гарячий;
- серед дієслів: наступати – відступати, наближатися – віддалятися, нагрівати – охолоджувати, закривати – відкривати, жити – вмирати, запалювати – гасити;
-
серед прислівників: узимку – літа, далеко – близько, високо – низько, темно – світло, гаряче – холодно, рідко – часто, повільно – швидко.
Протилежні за значенням слова часто включаються в зміст творів письменниками і поетами: завдяки цим словам тексти стають більш яскравими і образними. Автори при цьому використовують так звані контекстуальні антоніми, уточнюючі зміст фрази або об’ємного тексту, внаслідок чого опис характеру героїв виходить більш об’ємним.
Також антоніми широко використовуються в народній мудрості: прислів’ях і приказках.
Таким чином, значення слів-антагоністів для російської мови важко переоцінити. Тому так важливо формувати словниковий багаж дитини з раннього дитинства, показуючи йому можливості російської мови.
