Історія походження
Виникнення фразеологізму, імовірно, пов’язано з іншим обрядом – обрядом чаювання. На Русі чайна церемонія супроводжувалася великою кількістю страв і могла затягтися на кілька годин. Гостей саджали на найкращі місця, під образами. Для чайної церемонії використовували красиву, а головне – цілу посуд (без відколотих країв і тріщин). Цей звичай показував щедрість і широту російської душі. Значення прислів’я «З лиця воду не пити» – не бачити недоліків зовнішнього вигляду людини. З поганої посуду чаю не нап’єшся, а людину можна прийняти, яким би він не був. У всіх є як переваги, так і недоліки.
Чому саме вода, адже на Русі було безліч інших напоїв? Швидше за все, до фразі приросло слово «вода» завдяки тому, що вона прозора, через неї добре видно будь ваду.
Еквіваленти, синоніми, антоніми
У багатьох прислів’їв і приказок існують еквіваленти. Це закономірно, адже походження багатьох з них датується дописьменным періодом. Люди запам’ятовували основний сенс, а окремі слова або граматику цілком могли змінити. Ця фраза не виняток. Будь-яке поєднання слів, що входять в цю фразу, слід розуміти відносно основного значення «З лиця воду не пити».
Крім того, ця прислів’я може мати синоніми (вирази, подібні за своїм лексичним значенням, але різні за звучанням і написанням). Їх можна знайти у збірнику «Прислів’я російського народу», складеному в. І. Далем. Синоніми даної прислів’я він приводить в розділі «Сутність-зовнішність». Так, значення фразеологізму «З лиця воду не пити» можна розкрити за допомогою інших стійких виразів:
- Не телен, так делень.
- Не пригожа, так придатна.
У цьому ж збірнику можна підібрати та антоніми, тобто вирази з протилежним значенням.
