Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка проіснувала 14 років. Саме вона увійшла в число республік, що беруть участь в установі СРСР. Створення ЗСФРР було продиктовано політичною необхідністю збереження і зміцнення радянської влади у Закавказзі, зміцнення зв’язків між Грузією, Вірменією та Азербайджаном на ранніх етапах створення нової держави СРСР.
Національне питання
У Закавказзі найголовнішим питанням, що вимагає швидкого вирішення, були національні відносини між великими і малими народами, які населяють її територію. Єдиним виходом, на думку більшовиків, було створення федерацій, куди б на правах автономій увійшли національні меншини, права яких були б надійно захищені на рівні законів. Саме ця ідея втілилась у створення Закавказької Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки.
На думку Леніна, тільки збереження радянської влади змогло б дати можливість вирішити ці складні і заплутані питання. Як він вважав, тільки федеративний союз дозволив би запобігти спроби реставрувати буржуазний лад. Найскладнішим було на той момент положення Грузії. Жителі Абхазії, Осетії, Аджарії не бажали бути під її владою. Захоплення їх території у 1918 році приводив до національних зіткнень.
Для нормального відновлення і розвитку закавказьких республік вимагалося забезпечити зовнішню і внутрішню безпеку і відновити господарство, яке було зруйноване в Громадянську війну. Для успішного здійснення цього вимагалося виконання трьох умов:
- Об’єднання військових і зовнішньополітичних зусиль.
- Об’єднання господарських ресурсів.
- Повне знищення націонал-шовінізму як спадщини буржуазно-націоналістичних урядів.
Грузинські націонал-ухильники
Проти об’єднання і створення Закавказької Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки виступили грузинські націонал-ухильники. Це політична течія виник у лавах компартії Грузії після перемоги Жовтневої революції. Воно було породженням новою економічною політикою, коли розгулялася дрібнобуржуазна стихія, яка охопила економіку і суспільні відносини, возродившая націоналізм і шовінізм.
Дрібнобуржуазна середовище впливала на ідеологію, формувала буржуазний націоналізм в країні, де проживали різні народи, які в цій ситуації хотіли йти своїм шляхом, не бажали терпіти утисків від влади Грузії. Це суперечило соціалістичним принципам рівності народів. Комуністи бачили інший шлях розвитку, який виражався у федеративному інтернаціональному устрої держави, де кожному народові давалися рівні права. Це могла дати Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка.
Об’єднання господарських органів
Виникнення націонал-уклонизма в компартії Грузії можна було пояснити тим, що 87 % її членів були вихідцями з не пролетарських верств населення, які були далекі від ідей інтернаціоналізму. Цьому сприяло і те, що Грузія та інші республіки Закавказзя отримали у спадок пережитки націоналізму і шовінізму.
Була проведена велика робота по роз’ясненню політики щодо федералізації закавказьких республік. В місті Тифлісі та інших містах Закавказзя пройшли численні мітинги за участю відомих політичних діячів. Проводилася роз’яснювальна робота серед народних мас. Велику роль у цьому зіграв Серго Орджонікідзе. Вони дали свої результати. Ленін в квітні 1921 року виступив з пропозицією створити в Закавказзі єдиний господарський орган.
Для цього тут провели об’єднання зовнішньої торгівлі і залізниць. 03.11.1921 року відбувся Пленум ЦК РКП (б) Кавказького бюро, на якому приймається рішення об’єднати республіки Закавказзя на основі федерацій. На ньому було зазначено, що відокремлення республік Закавказзя робить їх слабкими перед економічними проблемами і втручанням буржуазних країн. Їх політичний союз буде служити захистом від втручання сил контреволюции і вкорінить радянську владу.
Політичне об’єднання
На пленумі було підкреслено, що тільки політичне об’єднання дозволить створити міцний господарський союз. Спроби створити його робилися неодноразово. Роз’єднаність республік може тільки погіршити важке економічне становище, розорення і зубожіння народів, нерозуміння і непорозуміння між ними. Закавказзя є єдиним господарським цілим і економічний розвиток в республіках може йти тільки під знаком господарського об’єднання. Тому було запропоновано негайно провести роботу щодо створення Закавказької РФСР.
Існування численних господарських органів і наркоматів часто призводило до дублювання рішень і дій, поглинало багато коштів, сил у молодих і вразливих республіках. Загальне адміністрування найважливіших галузей в економіці має прискорити розвиток і зробити ефективнішою роботу радянських органів.
Створення федеративної республіки
Націонал-ухильники Грузії, яких підтримували Троцький і Бухарін, не знайшли відгуку у партійних масах і подали у відставку. 08.11.1921 року в місті Тбілісі пройшла нарада партійних комітетів повітів, які засудили націонал-ухильників і повністю підтримали ідеї створення ЗРФСР. Історія показала правильність прийнятих рішень.
16.12.1921 року підписаний Союзний договір між союзними республіками Абхазією, Грузією. Згідно йому Абхазія об’єднується з Грузією на федеративних засадах.
12.03.1922 року в Тбілісі був затверджений договір про створення ЗРФСР. Це сталося на конференції представників трьох Радянських Соціалістичних Республік – Грузинської, Вірменської і Азербайджанської.
13.12.1922 року пройшов у Баку Перший з’їзд Закавказзя провів процедуру перетворення у ЗРФСР. При цьому була збережена самостійність республік, що увійшли в неї. Була затверджена Конституція, створений ЦВК та Рада народних комісарів ЗРФСР. Столицею став Тифліс.
