Успіх близький!
Підібравшись так близько до екватора будівництва, був зведений монументальний зал під назвою “Нептун”. Його розміри дійсно вражають – п’ятнадцять на шістдесят квадратних метрів. Власне, він був створений якраз для установки в його приміщенні самого прискорювача і контрольного устаткування, що вимірює заряд частинок.
Всередині основного тунелю, на кожній відмітці в півтора кілометра створили інші зали для великого устаткування. Плюс, був ще й особливий зал, призначені для розміщення різноманітних кабелів і труб.
Введення в експлуатацію БАКа
До 1994 року спільними зусиллями все ж змогли закінчити ділянка, довжиною 21 кілометр, складний з усіх, що були з-за наявності грунтових вод. У цьому ж році остаточно закінчилися всі грошові кошти, що залишилися з далеких радянських часів. Витрати на весь колайдер дорівнювали приблизну вартість будівництва АЕС. До 1995 року ні про які виплати заробітних плат робітникам вже й не йшлося, відповідно, відсутні фінанси та на закупівлю необхідного обладнання.
У 1998 році нагрянув найсильніший криза, а ситуація з колайдером посилилася з-за запуску БАКа (Великого адронного коллайдера). В кінцевому результаті, опинившись набагато могутніше Протвінського коллайдера, БАК повністю перекрив йому дорогу до роботи. Реанімація російського об’єкта була відкладена на невизначений час.
Звичайно, просто так взяти і кинути таку споруду було категорично проти правил. Кожен рік на цей “валізу без ручки” чиновники виділяють величезні гроші. Виплачується платня охоронцям і робітникам, що відкачує воду з підземних споруд. Також, бюджет витрачається на бетонування різних лазів в колайдер в Протвино. Як потрапити в будь-занедбаний будинок? Все просто – варто лише зробити прохід.
