Син диякона навчався в семінарії і приїжджав на канікули в сільський будинок батьків. Вдень, біля річки, він підглядав за місцевими дівчатами, які скидали з себе весь одяг і, сміючись, бігли купатися в річці. Це сильно розпалювало семінариста. В будинку дяка жила куховарка, яка балу дурна, безродна і всі звали її дурепою.
Одного разу не стримавшись, син диякона поглумився над нею. І потім ціле літо ходив до куховарці. Через деякий час у жінки народився хлопчик. Дитина росла на кухні поруч з матір’ю. Всі навколо знали, чий це хлопчик, але ніхто не дорікав молодої людини. Семінарист, приїжджаючи додому, дуже соромився своїх минулих вчинків і не хотів бачити дитину. Йому було не соромно за свою поведінку, а за те, що він «спав з дурепою».
Закінчивши блискуче курс перед вступом до академії, молодий чоловік приїхав на канікули у рідний дім. Батьки на честь успішного закінчення семінарії, вирішили влаштувати велике свято і запросили гостей. Прийшли гості їли солодощі, варення, пили чай і хвалебно відгукувалися про майбутнє академіка. Зазвучав грамофон і в кімнату вбіг хлопчик, якого погана мати втолкнула в кімнату, щоб потішити гостей. Присутні завмерли і не знали, що робити. Син диякона з багровим лицем вигнав дитину з кімнати і той покотився сторчголов з передпокою.
На наступний день семінарист зажадав вигнати з дому дурочку. Батьки його були добрі люди і благали сина зглянутися над дурною, покірливо й працьовитою жінкою. Але це не допомогло, семінарист не хотів їх слухати, і ввечері кухарка з сином і кулечком речей покинула будинок диякона.
Все літо ходила дурочка по селах і просила милостиню. Речі на ній обносилися і порвалися, а сама жінка схудла до кісток. За плечима у неї був полотняний мішок, в руках палиця, на яку вона спиралася. За нею йшов її син такий же обшарпаний і худий. Вони кланялися перед кожним будинком.
Хлопчик був потворний з великим плоским тім’ям, на якому росли жорсткі волоски, з розплющеним носом і темними блискучими очима. Але у нього була дуже мила усмішка.
Розповідь вчить тому, що за всі свої вчинки хороші і погані потрібно відповідати.
