В оповіданні «Цифри» описуються два головних героя, дядько і його племінник. Бунін показує в ньому не прості стосунки між дорослими і дітьми, але не завжди дорослі розуміють, що у дітей теж є почуття власної гідності, є свої бажання та мрії. Багато дорослі ранять їх своїми вчинками і словами, самі не розуміючи, що це ще ніжні, чуйні душі.
А може деколи їм теж варто згадати себе в дитинстві, свої радощі і прикрощі і тоді стане набагато легше зрозуміти своїх дітей. Не варто ображати дітей, показуючи їм свою перевагу над ними. Діти виростуть і, звичайно ж, все пробачать, але деколи їх бажання цілком можна виконати.
Як раз в цьому оповіданні і показано, те, що не завжди бажання дитини треба сприймати як примха. Не варто кричати і застосовувати силу, так як це сталося в оповіданні з маленьким хлопчиком. Адже він не просив чогось дорогого або нездійсненного, просто дорослим виявилося лінь витрачати на нього свій час. А часом увага дорожче будь-яких подарунків.
Даний розповідь написаний не для повчання дітей, а для того, щоб дорослі подивилися на себе з боку. В силу свого віку дитина зрозуміти така відмова не може, та й досвіду в силу віку у нього ще немає. Тому часто діти влаштовують бунт. І не завжди дорослі визнають, що вина в деяких випадках саме їх.
Втім, в даному оповіданні хлопчик змирився, першим попросив вибачення, але за що? Ціною дитячої відкритості та чистоти подолають вони конфлікт. Цифри були мрією хлопчика, а дядько їх знав…
Дядько пізніше буде картати себе за лінь, йому буде соромно. А дитяче серце довго не пам’ятає зло, він, звичайно ж, все забуде, і далі буде жити з любов’ю до оточуючих його рідним і близьким.
Цією розповіддю Бунін дає зрозуміти, як важливо цінувати і розуміти один одного в житті, не образивши, адже образити досить легко, а першим піти на примирення буває складно. Іноді не потрібно слідувати правилам, а потрібно слухати своє серце.
Аналіз твору Буніна Цифри
Іван Бунін унікальний в плані написання оповідань, що здатні позитивно впливати на людину. Дійсно, вся творчість письменника наповнене духовним змістом. Тому кожен читач, що звертається до творів Буніна, робить власне життя і внутрішній світ багатшим і яскравішим.
Знаменитий розповідь творця “Цифри”, де проблема криється в моральному виборі людини при обставинах, що склалися.
Історія представляється у сварці між маленькою дитиною і його дядьком. Дитя хотіло того, щоб дорослий позаймався з ним, розповів про цифри. Однак на дядька налетіла втому, він не бажав приділяти час своєму близькому. Тут і зав’язався вузол між героями. Дитина почав тупати ногами, кричати, вимагати того, щоб дорослий витратив дорогоцінний час на вчення хлопчика. Але все безуспішно. Коли мама дитя зажадала пояснень з приводу того, що ж сталося, дядько звалив всю провину на маленьку дитину. Чому він це зробив? Гординя, що сказати. Хіба можна виставити себе перед бабусею і матір’ю сина в поганому світлі? Ні, звичайно.
З одного боку винен дядько, який своєю байдужістю вбивав в дитині прагнення до знань. З іншого боку, вся справа в дитині, що спровокував власною наполегливістю заперечення, негативність по відношенню до хлопчика. Ситуація досить-таки проблематична і актуальна, бо подібне відбувається і зараз. Багато дорослі люди, які мають дітей, часто нехтують спілкуванням з ними. А адже це найщасливіші роки: дитинство улюбленої дитини. І якщо упустити таке, то потім буде занадто пізно що-небудь міняти. Важливо розуміти, що необхідно увагу дітям. Без цього порозуміння важко добитися. Про це і попереджає Бунін: варто усвідомлювати весь тягар і відповідальність перед тими, хто нам дорогий.
Письменник зобразив, здавалося б, звичайний випадок, але глибина ситуації просто незаперечно приголомшує. Все просто, та багато істини. В цьому і проявляється талант Буніна: акцентувати увагу на тому, що особливо явно не помічаєш.
У результаті дитина просить вибачення за власну поведінку, йому не до образ і розладів, на відміну від дядька, якого з’їдала день з дня гординя. Дитя просто прагне до знань. І, зрештою, дорослий дає. А це головне!
Не потрібно забирати в дітей, що прагнуть пізнати світ, бажання відчувати, і розвиватися! Ні в якому разі!
7 клас
