Максим Горький називав свою Стару Ізергіль одним із кращих творів і дійсно з цим є багато підстав погодитися з причини багатогранності і глибини смислів і прекрасною структурі самого твору.
Мабуть, варто почати саме із структури, яка являє собою геометрично точне композицію, що створює собою красиву гармонію. Перед нами три розповіді, які йдуть послідовно, але сприйняття всього твору слід розглядати в цілісності.
Найбільш зручно читачеві як би піднестися думкою над самим розповіддю і подивитися на створену Гірким структуру. Дві крайності (Ларра і Данко) з боків і в центрі постать Старої Ізергіль. По суті, ми бачимо перед собою людину, яка розташовується між протилежностями або навіть ангельським і бісівським началами.
Легенда про Ларре, яка хронологічно йде першою і розташовується як би з одного боку, являє нам повного гордості героя. Ця гординя призводить Ларру до важкого гріха, він погубив дівчину, яка йому не віддалася, а після цього зрадів власним вигнання і ще більше запишався. Недарма Горький робить Ларру не зовсім людиною, він помісь орла і людини, тобто щось трохи дивне.
Легенда про Данко завершує розповідь і йде як би з іншого боку. Цей герой являє собою приклад самовіддачі і альтруїзму, він навіть, незважаючи на докори і дурість людей, продовжує вести їх до світла і в підсумку віддає себе повністю заради того щоб вони вийшли з лісової хащі (ясна річ, лісову гущавину потрібно розглядати тут здебільшого в символічному аспекті як зображення темряви невідання, тотальних і згубних помилок або чогось подібного) а в підсумку вони тільки розтоптали його серце. Данко є ідеальним прикладом вищої моральності, яка тільки може існувати, він найкращий з людей, але при цьому віддає себе заради тих, хто, по суті, значно гірше його – така протилежність гордості.
Посередині розташовується розповідь самої баби і якщо по сторонах ми бачимо саме легенди і сказання, то в центрі, як би справжня історія про справжню людину, яку Ізергіль розповідає про себе. У ній змішуються дві протилежності, з одного боку, вона горда і свавільна подібно Ларре і звертає увагу тільки на власні почуття та волю, з іншого боку, вона виявляє альтруїзм і йде на серйозні вчинки заради коханих людей. Напевно, ключовою фразою в цій структурі є слова старої «кожен сам собі доля».
Горький як би говорить про моральному виборі кожної людини, який сам створює власну долю і завжди вибирає між ангелом і бісом, які сидять по обидві сторони від нього. Коли-то він наслідує горделивому Ларре і може приректи себе на жахливу долю відкинутого блукача і безтілесного духа, коли-то Данко, який прирікає себе на не менш сумну долю, але тепер заради високого ідеалу. Структура твору, по суті, є об’ємною метафорою людського існування.
Варіант 2
Максим Горький особливо любив подорожувати рідним просторам. Багато чого було взято з даних подорожей, і автор створив збори нарисів. Саме це стало основою написання оповідання «Стара Ізергіль».
Розповідь був написаний в 1884 році. Автор дуже пишається цим твором і підкреслює це. В основі оповіді лежить історія циганки, яка вже багато бачила в житті. Гіркий ділить твір на три частини, але це не заважає розповіді читатися як одне ціле. Письменник намагається дізнатися справжню цінність людського життя.
Стара циганка розповідає історії про героїв Данко і Ларре. Автор показує читачеві героїв, зовсім не схожих один на одного і в свою чергу за допомогою цього прийому Гіркий розкриває різні сторони життя.
Для того, щоб повністю зрозуміти різницю між героями слід розглянути їх детальніше.
Ларра автор порівнює зі звіром, який досить дикий і жорстокий і уникає зустрічі з людьми. Герой любить тільки себе і більше нікого. Горький помістив дуже багато антилюдських проявів у героя. Дуже чітка фраза, яка показує максимально сутність Ларра, це якщо б герой захотів проколоти серце ножем, той неодмінно б зламався, немов об камінь. Герой ставив себе на порядок вище інших і вважав, що має право робити все, що йому захочеться, а інші ні. Ларра був дуже сильно стурбований власною свободою.
Що стосується Ізергіль, то вона була чимось схожа на Ларра. Але вона хоча б могла щось відчувати, біда була тільки в тому, що всі почуття для неї були чимось скороминущим і швидко забывающимся. Під час своєї молодості Ізергіль не цінувала увагу чоловіків і змушувала багатьох страждати від цього. Але трапився момент, коли вона була закохана, і з нею сталося те саме, що і з чоловіками, які намагалися добитися її уваги. Циганка була кинута і принижена.
А тепер вона стара і тільки згадує про ті часи і дуже хоче знову відчути стан закоханості, адже лише таке почуття допомагає жити і надає сенс у житті.
Третій герой оповідання Данко також впевнений у своїх переконаннях, але вони є дещо іншими і людяними. Він вірить у те, що лише йому під силу врятувати людей і готовий зробити все для цього. Причому Данко зовсім не зупиняє думка, що це може у нього не вийде. Головна відмінність Данко від інших героїв в тому, що він загинув заради своєї мети і прожив життя, намагаючись створити щось хороше.
Читаючи даний розповідь, стає ясно, що в принципі людина може створити дуже низькі вчинки або найхоробріші подвиги. Коли Ізергіль змирилася з тим, що вона вже стара і не буде такою, як раніше, вона вирішує здійснити свій подвиг. Пішовши на вбивство, вона рятує коханого з полону і потім відмовляється від його любові. Адже любов у неволі це неправильно. Вчинки героїв залишаються не винагородженими.
Дивлячись на героїв цієї розповіді видно те, що молодість дає багато сил і можна створити багато чого як на благо, так і немає. Але не просто розповідь називається «Стара Ізергіль», автор дає зрозуміти, що молодість не буде вічною. Людину пам’ятають за його вчинків, і поки пам’ять жива, то і людина разом з нею.
Вибір залишається за кожним, прожити тихо обминаючи труднощі або зробити свій може і єдиний подвиг, але що залишиться в пам’яті людей.
Стара Ізергіль. Аналіз твору
Максиму Горькому надзвичайно подобалося мандрувати рідними раздольями. З цих подорожей письменник черпав своє натхнення, він робив нариси і замальовки про побачене. Власне це наштовхнуло письменника на створення оповідання «Стара Ізергіль».
Автор закінчив написання розповіді восени 1884 році. Твір «Стара Ізергіль» з ранніх робіт письменника. Він надзвичайно пишався цим твором і робить акцент на цьому. У друк розповідь потрапив лише через рік. Після виходу розповіді в світ літературознавці того часу простежують своєрідну манеру написання автора з чудовими нотками романтизму. Хоча і розповідь написаний у досить складному стилі оповіді, як би в діалозі між автором і жінкою. Але розповідь залишається легким і досить цікавим.
За основу розповіді була взята історія однієї циганки, яка багато повідала в цьому житті. Автор невидимим прийомом поділяє розповідь на три життєві історії, які повідає стара циганка. Легенди про Ларре й Данко. Життєві історії героїв абсолютно різні, цим автор відкриває читачеві різні аспекти життєвого шляху. Але це не порушує цілісність розповіді.
Образ Ларра автор уподібнює до звіра, дикому, жорстокому, уникає будь-якого контакту з оточуючими людьми та любить тільки себе. Герой підносив себе вище інших, вважаючи, що йому все дозволено. Ларра не хотів обмежувати себе у свободі дій.
Ізергіль Гіркий охарактеризував майже ідентично образу Ларра, але вона була більш чутлива. Але для неї всі почуття були, скороминущі і швидко йшли не залишаючи за собою ніякого сліду. В молодості Ізергіль була затребувана чоловіками, але вона не цінувала їх уваги. Багатьом її шанувальникам це приносило біль. Закохавшись, циганка відчула на собі сповна ті почуття, які приносила знедоленим чоловікам. Вона була принижена і кинута.
Чином Данко автор показує абсолютно протилежні риси людського характеру. Це самовідданість, безвідмовність і цілеспрямованість. Найголовніше відміну від інших персонажів в тому, що він віддав життя в ім’я досягнення своєї мети. Намагаючись здійснити якомога більше хороших справ.
Кожним рядком Гіркий доносить до нас, що людині властиво різні вчинки як найнижчі, мерзенні так і шалено героїчні. Молодість відкриває перед людиною необмежені можливості проявити себе. Але неспроста назва оповідання «Стара Ізергіль», автор підкреслює, що молодість дуже швидкоплинна. І необхідно залишити після себе тільки світлу і добру пам’ять.
Як пройде його життя, це вибір кожної людини. Адже життя прожити не поле перейти, і про це потрібно замислюватися змолоду.
11 клас
