Варіант 2
Максим Горький особливо любив подорожувати рідним просторам. Багато чого було взято з даних подорожей, і автор створив збори нарисів. Саме це стало основою написання оповідання «Стара Ізергіль».
Розповідь був написаний в 1884 році. Автор дуже пишається цим твором і підкреслює це. В основі оповіді лежить історія циганки, яка вже багато бачила в житті. Гіркий ділить твір на три частини, але це не заважає розповіді читатися як одне ціле. Письменник намагається дізнатися справжню цінність людського життя.
Стара циганка розповідає історії про героїв Данко і Ларре. Автор показує читачеві героїв, зовсім не схожих один на одного і в свою чергу за допомогою цього прийому Гіркий розкриває різні сторони життя.
Для того, щоб повністю зрозуміти різницю між героями слід розглянути їх детальніше.
Ларра автор порівнює зі звіром, який досить дикий і жорстокий і уникає зустрічі з людьми. Герой любить тільки себе і більше нікого. Горький помістив дуже багато антилюдських проявів у героя. Дуже чітка фраза, яка показує максимально сутність Ларра, це якщо б герой захотів проколоти серце ножем, той неодмінно б зламався, немов об камінь. Герой ставив себе на порядок вище інших і вважав, що має право робити все, що йому захочеться, а інші ні. Ларра був дуже сильно стурбований власною свободою.
Що стосується Ізергіль, то вона була чимось схожа на Ларра. Але вона хоча б могла щось відчувати, біда була тільки в тому, що всі почуття для неї були чимось скороминущим і швидко забывающимся. Під час своєї молодості Ізергіль не цінувала увагу чоловіків і змушувала багатьох страждати від цього. Але трапився момент, коли вона була закохана, і з нею сталося те саме, що і з чоловіками, які намагалися добитися її уваги. Циганка була кинута і принижена.
А тепер вона стара і тільки згадує про ті часи і дуже хоче знову відчути стан закоханості, адже лише таке почуття допомагає жити і надає сенс у житті.
Третій герой оповідання Данко також впевнений у своїх переконаннях, але вони є дещо іншими і людяними. Він вірить у те, що лише йому під силу врятувати людей і готовий зробити все для цього. Причому Данко зовсім не зупиняє думка, що це може у нього не вийде. Головна відмінність Данко від інших героїв в тому, що він загинув заради своєї мети і прожив життя, намагаючись створити щось хороше.
Читаючи даний розповідь, стає ясно, що в принципі людина може створити дуже низькі вчинки або найхоробріші подвиги. Коли Ізергіль змирилася з тим, що вона вже стара і не буде такою, як раніше, вона вирішує здійснити свій подвиг. Пішовши на вбивство, вона рятує коханого з полону і потім відмовляється від його любові. Адже любов у неволі це неправильно. Вчинки героїв залишаються не винагородженими.
Дивлячись на героїв цієї розповіді видно те, що молодість дає багато сил і можна створити багато чого як на благо, так і немає. Але не просто розповідь називається «Стара Ізергіль», автор дає зрозуміти, що молодість не буде вічною. Людину пам’ятають за його вчинків, і поки пам’ять жива, то і людина разом з нею.
Вибір залишається за кожним, прожити тихо обминаючи труднощі або зробити свій може і єдиний подвиг, але що залишиться в пам’яті людей.
