Вірш А. А. Блоку «Незнокомка» написано в 1906 році. У цьому вірші поет об’єднує два світу. В одному переважає «згубний дух», а за столиками сидять «пияки з очима кроликів». Ця перша частина вірша відображає безсторонню сторону передмість Санкт-Петербурга. Опису цієї частини можна порівняти з віршем А. Блоку «Фабрика». Тобто перша частина вірша «Незнокомка» ставитися до важливої для творчості поета теми «страшного світу».
Автор вірша звертає увагу на суспільство, яке втрачає моральні підвалини, і живе лише бажаннями. З’являються дотепники, які «серед канав гуляють з дамами». Це не таємничі незнайомці, а дівчата легкої поведінки, які заради грошей будуть сміятися над жартами будь-якого. Поет наповнює свій опис звуками: де-то «лунає жіночий вереск», а за шлагбаумом чути, плач, в ресторані кричать «п’яниці». Ліричний персонаж вірша, говорить, що він приголомшений, тобто спочатку вказує на кількість звуків, а потім каже, що вони його оглушили.
Друга частина вірша – це протиставлення «страшного світу». З’являється образ, який не пов’язаний з усім жахом ресторану. Ця частина пов’язана з іншою темою у ліриці поета «вірші про прекрасну даму». Незнайомка дихає духами і туманами, її світ зовсім інший. Вона прийшла із «зачарованої дали». Поет навіть не впевнений, реальна прекрасна жінка або вона просто плід його уяви. У передостанньому рядочки стає все більш очевидно, що дівчина за столиком перестає бути виразним чином: «І очі сині бездонні // Цвітуть на далекому березі».
У результаті, автор знову переноситься в світ реальності, де його сп’янілі розум починає мислити в іншому ключі. Автор визнає, що «істина у вині», по суті роблячи відсилання до того, що він такий же п’яниця, як і інші відвідувачі закладу. А є таємнича дама реальністю або ілюзією ніколи не буде відомо не ліричному герою, не читачеві.
Аналіз вірша Незнайомка коротко
Великий письменник двадцятого століття, Олександр Блок написав вірш «Незнайомка» в 1906 році. Саме цей твір поета вважається самим романтичним, а тому найкращим. Твір «Незнайомка» дуже романтичне, і це недарма, адже Олександр Блок колись пережив у певний час – сімейну драму. Адже його дружина, яку він дуже любив і поважав, пішла до іншого людині – до Олександра Білого, який теж був поетом.
Олександр Блок не міг цього пережити, адже його кинув і зрадив чоловік, коли-то такий рідний і улюблений. Природно, нічого змінити не можна було, але поет переживав дуже сильно, так як до того ж – його чоловіча гордість і самолюбство було сильно зачепили. А тому Блок почав переживати той момент, коли він почав ходити по різних пивних і барів, де можна було добряче напитися, щоб забутися від горя. Саме в тому одному закладі, де всі пили, гуляли і вчиняли розпусту, Олександр зустрів створення, яке викликало в його серці бурю емоція, головне з яких – захоплення. Саме це почуття спонукало його написати цей вірш, яке було названо незабаром – «Незнайомка». І недарма, адже блок ніколи так і не дізнався, хто ховається піт цієї самотньої і тендітною жінкою. Так, це була жінка, яка однак не пила ні разу. Вона просто постійно регулярно ходила в заклад і сиділа біля вікна, хоча було видно, що сама переживає якесь горе, і тим не менш, ніколи не пила спиртне, в той час, як інші чоловіки і жінки напивалися.
У творі поет описує спочатку всю обстановку пивного закладу, коли раптом з’являється ніжна і тендітна жінка, обличчя якого приховано під вуаллю капелюшки. Ця жінка -невідома нікому, а тільки то зрозуміло, що вона постійно, без пропусків, ходить саме в цей заклад. Це враження робить її ще більш загадковою. Вона – сильна жінка, яка переживаючи горе, все ж не п’є, в той час, як інші просто напиваються, особливо чоловіки. У цій обстановці Блок виділяє її одну, так як вона – як промінь світла у всій цій бруду.
Аналіз вірша Блоку Незнайомка
Вірш «Незнайомка», було написано великим російським поетом Олександром Блоком у 1906 році. Це було одне з кращих його творчих творів. Вірш було обумовлено особистою трагедією поета, і воно в якійсь мірі стало доленосним у його житті. У ньому переплітаються – романтика, любов і ностальгія.
Передісторія вірші «Незнайомка» мала справжній фурор. Олександр Блок, в період написання цього вірша, відчував повновладні душевні страждання у зв’язку зі зрадою своєї власної дружини з іншим російським поетом Олександром Білим.
Олександр Олександрович Блок ніяк не міг змиритися з цим фактом і незабаром, він пристрастився до алкоголю. Він міг проводити годинами, а то і цілодобово час доби в різних убогих питних закладах. Вони здавалися йому мізерними і непримітними, але все одно, його чомусь обтяжувало до таких місць. І саме в такому місці йому сподобалася одна особлива дама, яка щовечора приходила в одному і тому ж вбранні, сідала за один і той самий столик, і надавалася виду з вікна цього закладу, при цьому сама вона була наповнене сумом.
Вона виділялася з усіх напрямках і не належала за переконанням Олександра Блоку до каст злиденних і незаможних. Саме образ цієї дами наштовхнув великого російського поета на створення вірша «Незнайомка». Можливо, Олександр Блок побачив у цій незнайомці якесь важливе почуття для себе. У всякому разі, після написання вірша «Незнайомка», його життя наповнилася почуття одухотвореності, і він вже більше ніколи не став ставитися до своїх проблем так відчутно.
У вірші «Незнайомка» автор описує дух навколишнього оточення дачного питного селища. Він описує весь бруд і сморід, а також нагоняющую на це заклад тугу. У цьому ресторанчику панує атмосфера розпусти, а люди в ньому – безглузді. Ліричний герой цього вірша повністю втрачає розум над собою. Він шукає порятунку на дні склянки і при цьому прагне самотності.
Йому некомфортно в юрбі п’яних відвідувачів і він відсторонюється від них. Він уже ні в що не вірить, туга в душі і за вікном. Світ здається якимось безнадійним. Але одного разу наш герой бачить її, ту саму незнайомку, з-за якої змінюється все його уявлення про світ. Таємнича і неповторна, вона немов промінчик надії в цьому грішному світі.
Вона змушує героя вірша знову поглянути на життя звисока. І ось вже перед нами вже не якийсь п’яниця, який втратив сенс життя, а людина, який знайшов надію і віру в себе. В його душі розгортається справжня романтика, спалахує порив душевних почуттів. Тепер його вже ніщо не переконає. Він буде жити далі в надії на краще.
Виявляється, щоб кардинально переосмислити своє життя, іноді потрібно пройти через багато чого, і деколи найважче. Це говорить про те, наскільки людина безмежний у своїх можливостях, адже будь-яка, навіть сама дріб’язкова деталь, може розіграти в людині почуття щирості і душевної теплоти. Герой цього вірша переосмислив своє життя і вийшов на новий етап її становлення.
Повний, комплексний аналіз. 11 клас
Аналіз вірша Незнайомка за планом
