Аналіз вірша Блоку Незнайомка
Вірш «Незнайомка», було написано великим російським поетом Олександром Блоком у 1906 році. Це було одне з кращих його творчих творів. Вірш було обумовлено особистою трагедією поета, і воно в якійсь мірі стало доленосним у його житті. У ньому переплітаються – романтика, любов і ностальгія.
Передісторія вірші «Незнайомка» мала справжній фурор. Олександр Блок, в період написання цього вірша, відчував повновладні душевні страждання у зв’язку зі зрадою своєї власної дружини з іншим російським поетом Олександром Білим.
Олександр Олександрович Блок ніяк не міг змиритися з цим фактом і незабаром, він пристрастився до алкоголю. Він міг проводити годинами, а то і цілодобово час доби в різних убогих питних закладах. Вони здавалися йому мізерними і непримітними, але все одно, його чомусь обтяжувало до таких місць. І саме в такому місці йому сподобалася одна особлива дама, яка щовечора приходила в одному і тому ж вбранні, сідала за один і той самий столик, і надавалася виду з вікна цього закладу, при цьому сама вона була наповнене сумом.
Вона виділялася з усіх напрямках і не належала за переконанням Олександра Блоку до каст злиденних і незаможних. Саме образ цієї дами наштовхнув великого російського поета на створення вірша «Незнайомка». Можливо, Олександр Блок побачив у цій незнайомці якесь важливе почуття для себе. У всякому разі, після написання вірша «Незнайомка», його життя наповнилася почуття одухотвореності, і він вже більше ніколи не став ставитися до своїх проблем так відчутно.
У вірші «Незнайомка» автор описує дух навколишнього оточення дачного питного селища. Він описує весь бруд і сморід, а також нагоняющую на це заклад тугу. У цьому ресторанчику панує атмосфера розпусти, а люди в ньому – безглузді. Ліричний герой цього вірша повністю втрачає розум над собою. Він шукає порятунку на дні склянки і при цьому прагне самотності.
Йому некомфортно в юрбі п’яних відвідувачів і він відсторонюється від них. Він уже ні в що не вірить, туга в душі і за вікном. Світ здається якимось безнадійним. Але одного разу наш герой бачить її, ту саму незнайомку, з-за якої змінюється все його уявлення про світ. Таємнича і неповторна, вона немов промінчик надії в цьому грішному світі.
Вона змушує героя вірша знову поглянути на життя звисока. І ось вже перед нами вже не якийсь п’яниця, який втратив сенс життя, а людина, який знайшов надію і віру в себе. В його душі розгортається справжня романтика, спалахує порив душевних почуттів. Тепер його вже ніщо не переконає. Він буде жити далі в надії на краще.
Виявляється, щоб кардинально переосмислити своє життя, іноді потрібно пройти через багато чого, і деколи найважче. Це говорить про те, наскільки людина безмежний у своїх можливостях, адже будь-яка, навіть сама дріб’язкова деталь, може розіграти в людині почуття щирості і душевної теплоти. Герой цього вірша переосмислив своє життя і вийшов на новий етап її становлення.
Повний, комплексний аналіз. 11 клас
Аналіз вірша Незнайомка за планом
