Вірш Ф. В. Тютчева «Я зустрів вас – і все минуле…» так само відомо, як «К. Б.». Дві таємничі літери звернені до Амалії Крюденер, якій присвячував вірші раніше, наприклад в 1833 «Я пам’ятаю час золоте…».
Поет поєднав у маленькому вірші кілька стилів. У творі використовується висока лексика, властива оді, яка поєднується з мелодійністю вірша, яка властива елегії.
Ліричний уривок Ф. В. Тютчева складається з двох частин. З одного боку, поет описує любов, почуття, красу жінки, але з іншого його хвилюють минулі роки і проблема старості.
Для Ф. В. Тютчева молодість – це золотий час. У вірш присутня тема ностальгії по минулому, по самому собі. Тютчев звертає увагу, що він згадав, і серцю стало тепло. Саме на спогад робить акцент автор. Важливо, що поет згадує не тільки любовні страждання, але і всю свою колишню життя. Він відчуває емоційне хвилювання, яке передається читачеві: «Тут не одне воспоминанье, //Тут життя заговорила знову…». Для посилення автор використовує повторення слова «тут», робить акцент на даний час, не дивлячись на те, що все це було пережито раніше.
Автор не говорить про новий роман, не чекає взаємних почуттів. Цей вірш присвячено любові, яка допомагає поглянути на себе молодого новими очима. Пригадати яскраві моменти життя, згадати почуття, які відчував до різним жінкам. В образі К. Б. поєдналися риси багатьох жінок, яких любив поет.
Вже на схилі життя у 1870 році Ф. В. Тютчев написав ще одне посвята баронесі, яке було пронизане любов’ю і ніжністю. Автор вірша згадує свої молоді роки, порівнює їх з весною. Він відчуває новий душевний порив: «і що-то стрепенеться в нас». Несподівана зустріч змушує відчути життя, відчути смаки, які вже були забуті, звуки, які вже затихли, почали грати з колишньою силою. Поет порівнює своє життя з порами року і природними явищами, що робить твір повітряним, як вітер.
Аналіз вірша Я зустрів вас-і все минуле… за планом
