Вірш написано під час перебування поета на засланні. Саме тому теми свободи і изгнанничества стають центральними у творі. Ліричний герой вірша близький автору, який теж невільний і замислюється про свою подальшу долю.
Герой порівнює хмаринки, що пливуть по небу, з собою, називаючи «вигнанцями», які мчать з його батьківщини («милого півночі на південь.
Друга строфа наповнена риторичними питаннями, які, на перший погляд стосуються хмар, але насправді стосуються долі самого ліричного героя. Він розмірковує про те, з-за чого ж хмари, і він сам, стали вигнанцями. Ці думи пройнято настроєм туги, смутку, сумнівів. І підсумок роздумів не радісний, строфа закінчується так:
Або друзів наклеп отруйна?
Останній рядок закінчується яскравим негативним епітетом, при цьому автор має намір використовує прийом інверсії, і поєднання «наклеп отруйна» потрапляє під логічний наголос. Таким чином, автор виділяє найбільш ймовірну причину поневіряння, вигнання ліричного героя. І це навіває на нього тугу, йому важко змиритися і прийняти те, що відбувається.
В третій строфі поет все ж показує відмінність між хмарами і своїм ліричним героєм. Тучкам «чужі страждання», вони «вічно холодні», у них немає батьківщини, на відміну від героя і його самого. І саме тому строфа починається з протиставлення. Поет любить батьківщину, і тому важко переживає розставання з нею. Йому важко перебувати на самоті.
Найбільш яскравими поетичними засобами, використовуваними у вірші, стали: епітети («ниви безплідні»), порівняння, інверсії, риторичні питання, уособлення.
Аналіз вірша Хмари для 6 класу
Початок XIX століття називають золотим століттям російської літератури. Пушкін, Лермонтов, Тютчев, Фет і інші поети, і письменники до цих пір залишаються неперевершеними по літературної спадщини. Їх твори надихали і розвивали російську та зарубіжну літературу. Творчість Михайла Юрійовича Лермонтова пронизано тугою і сумом, напевно, це пов’язано з його біографією. Автор висловлює почуття і переживання “про тугу самотнього серця” через вірші і прозу.
Вірш “Хмара” якраз відноситься до підбиття підсумків життєвого шляху. Поет розмірковує про долю, про самотність, про недовіру до друзів, і до самого себе, про любов до Батьківщини. Лермонтов порівнюється з несеться хмарою у чужому краю не по своїй волі. У поета виникає суперечність: у неї немає Батьківщини і вона підвладна природним явищам на відміну від Лермонтова і його вигаданого об’єкта. Лермонтов бився на дуелі з французом, за це його заслали на Кавказ.
Перед від’їздом в будинку Карамзіним поет зібрав усіх своїх друзів, щоб попрощатися. Стоячи біля вікна, Лермонтов дивився на нього й думав про свою долю. Перед його очима пропливав хмара над річкою Невою і Літнім садом. Під враженням, поет пише вірші. Друзі просять Лермонтова прочитати його, після прочитання він засумував, його очі наповнилися сльозами. “Вічні мандрівники” так називає він хмари, тобто бродяча і самотні.
В наступному чотиривірш Лермонтов ставить запитання, і згадує про своїх друзів, злості і наклеп. Поет порівнює хмари з живими істотами і проводить аналогію. Хоча цілком зрозуміло, що природа і люди — це різні речі. Поет втратив довіру друзів і знайомих, він перестав сподіватися на самого себе.
Вірш складається з трьох частин, що навіває смуток і тугу. Ритм вірша повільний. У першому чотиривірші Лермонтов порівнює себе з хмарою, знаходить спільну риси та відмінності.
Друге в основному складається з філософських питань, відповіді на які, приховані, в його душі і далі в третьому заключному вірші, поет протестують проти порівняння з хмарою, у неї немає Батьківщини, тому все одно куди плисти, у Лермонтова вона є. У вірші чітко простежуються дві теми: свобода і самотність.
Поет показує свою любов до Батьківщини глибоке переживання з приводу вигнання. Душа піїта страждає і плаче від розлуки з нею. При всій простоті вірш за свої художні цінності, змістовне і глибоке!
6 клас
Аналіз вірша Хмари за планом
