Дане вірш зачіпає тему значення поезії та поета. Цю проблему ми можемо прослідкувати також в інших віршах Пушкіна.
Цей твір написано в 1830 році. Це був той час, коли Пушкіна активно критикували в реакційній пресі. І це була не критика в хорошому сенсі, а зовсім навпаки. Поет активно полемізував у листах з критиками і ймовірно це надихнуло його звернеться до вічного образу незрозумілого поета, який у певному сенсі ізгой.
Перші рядки говорять про те, що поет – це людина, особистість, що має зв’язок з божественним і має своє покликання. Воно також має вищу природу і лише іноді проявляється. А поки поет приречений тонути в життєвій суєті, в побутових проблемах, які його тушкують і він безумовно від них страждає. У другому чотиривірші Пушкін хоче сказати, що поет які не пише перебувати в незначній стані духу. У другій частині вірша Олександр Сергійович описує стан поета, як тільки до нього доторкнеться “божественний глагол”. Тобто поет який зловить музу і почне писати переживає високий духовний підйом. Тоді поет не страждає від суєти світу, а підноситься над ними.
У цьому творі автор також хоче застерегти поета від “народної любові”. Він не повинен нею дорожити, захоплюватися, адже вона дуже швидкоплинне. До того ж велич поета відрізняється від холоду, тупості натовпу, який керується тільки емоціями, а не почуттями. Цінувати можна тільки особистості, повагу особистостей, а не натовп, яка схожа на стадо в своїй поведінці.
Пушкін звеличує поета до висот, він називає його царем, господарем своєї долі. Він велить йому гордо жити одним, цінувати свободу і використовувати її рухаючись по життю туди, куди серце кличе. Пушкін говорить також про те, що не потрібно шукати нагороди і визнання за свою творчість, адже воно плід духа і просто безцінне саме по собі. Він вважає, що краще за всіх твори поета може оцінити він сам і це найбільш справедлива оцінка. А натовп безсила перед величчю віршотворця, вона своєю лайкою лише звеличує його перед собою.
9, 10 клас
Аналіз вірша Поета за планом
