Збалансованість екосистеми
У малому біогеохімічному кругообігу в біосфері важливою обставиною є його повнота. В екосистемі прихід і витрата елементів збалансований, при цьому складнощі виникають в основному з елементами, резервирующимися в ґрунті.
Збалансованість потоку речовин і енергії визначає стійкість екосистеми – її гомеостаз. Біосфера використовує зовнішні джерела енергії, що забезпечує її упорядкованість і досить складну структуру. Розсіяна світлова енергія рослинами переводиться в концентроване стан енергії хімічних зв’язків.
При цьому як вилучення енергії з середовища, так і її трансформація не призводить до утворення відходів.
Вплив діяльності людей на біосферні процеси
Втручання людини у біогеохімічні кругообіги здійснюється різними шляхами. Насамперед, це руйнування дал біокомпоненту екосистеми (знищення рослин або зміна території при видобутку енергоносіїв). При спалюванні органічного речовини енергія з концентрованого стану переходить у розсіяне, що призводить до теплового забруднення аерозолями і газоподібними продуктами згорання. У природній екосистемі багаторазово використовуються атоми, які беруть участь у біогеохімічних циклах. Цьому сприяє участь у круговоротах легких біогенних елементів, з яких складається життєвий речовина.
Втручання людини тягне за собою привнесення в навколишнє середовище не тільки додаткової кількості властивих їй елементів, а й нові хімічні сполуки, в тому числі і синтезовані людиною. Багато з них поглинаються рослинами і потім надходять у ланцюги живлення.
Прикладом можуть служити свинець, сполуки ртуті, миш’яку та ін. Надходження таких речовин порушує природний кругообіг, змінюючи баланс елементів, або призводить до їх накопичення в живих організмах, знижуючи їх продуктивність або викликаючи загибель. Особливо сильний деструктивний вплив чинять пестициди та важкі метали. Таким чином, стійкість екосистеми, її гомеостатичность може порушуватися прямо або побічно діяльністю людини.