Беззахисне істота читати сюжет
Дійові особи:
Пан К. – Кистунов, службовець банку, який страждає на подагру (хвороба обміну речовин в організмі, нездатність виводити сечову кислоту).
Прохачка Щ. – пані Щукіна, досить дурна.
Службовець АН – звичайний службовець банку.
А також бухгалтер, інші службовці банку, пан у військовій формі.
Дія оповідання відбувається в одному місці, в банку. Виснажений нападом хвороби пан К., починає приймати відвідувачів. Йому дуже важко дихати, задишка мучить його.
Перша ж прохачка погіршує його стан здоров’я, оскільки її прохання не мала взагалі відношення до банку. Хворому чоловікові не заплатили певну суму до виданого зарплати при звільненні, обьяснив це тим, що він брав на таку суму з каси взаємодопомоги під поручительство колег і не повернув. Він працював у військово – медичному закладі.
Намагаючись пояснити просительнице Щ. пан, при чому тут комерційний банк та установу чоловіка, що вона звернулася не в то місце йому ставало все гірше і гірше, посилився серцебиття.
Прохачка Щ. не звертаючи уваги уваги на доводи, продовжувала ще і скаржитися на свою долю: чи все на мені, чоловік хворий, зять не влаштований.
Нерозуміння і дурість прохачки привели пана К. вже до запаморочення. Довелося звернутися до службовцю АН, щоб той напоумив її. Після цього прийнявши всіх відвідувачів, пан К. звернув увагу, що службовець АН досі веде розмову з відвідувачкою. Та все ще продовжувала скаржитися, яка вона беззахисна, слабка, хвора.
Незабаром і службовець АН втомився з нею обьясняться і передав її бухгалтеру. В цей час пан К. не знаходив собі місця, роздратований цією жінкою. Викликавши до себе службовця АН, дізнатися як справи; на що він запропонував провести її за допомогою швейцара, але пан К. не дозволив йому, боячись що підніметься шум і що подумають люди.
Службовець АН пішов назад до просительнице, де вони по черзі з бухгалтером всі намагалися їй пояснити, що їй треба зовсім в інше місце. Тут вже не витримує службовець АН та надсилає її тихим голосом геть. Прохачка почала кричати , знову тиснути на жалість, обурюватися.
Пан К. вже не витримав і зайшов до них з питанням, що тут відбувається.
Прохачка тут же кинулася до нього і, показуючи на службовця АН, стала знову скаржитися на долю. Він вже не витримав і попросив її теж піти.
Але вона знову за своє, коли вона отримає гроші, які не доплатили її хворому чоловікові. Вона довела пана К. до того, що у нього тремтіли руки і вже рябіло в очах. Запитавши скільки їй треба, він дістав свій гаманець і віддав їй свої особисті гроші. Забравши гроші, вона запитує, чи можна чоловікові вчинити знову на службу. На що у пана К. вже не було більше сил…і він поїхав додому.
Всі службовці випили заспокійливе і знову взялися за роботу. А посетильница ще довго розмовляла зі швейцаром, очікуючи пана К.
Приходила вона і на наступний день…
В оповіданні змальований дурний, наполеглива людина; намагається викликати до себе жалість, але готового все одно добитися свого.
