Династії Шан і Чжоу: теорія небесного мандату
Культ Шанді (дослівно з китайської перекладається як «вищий імператор») в подальшому трансформувався в ідеологічне обґрунтування зміцнення і правонаступництва влади вана. Правителі Шан-Інь були оголошені прямими нащадками верховного божества-владики. Згідно з давньою легендою, Шанді, прийнявши вигляд птаха, зачав сина, який і є прабатьком шанцев. Після своєї смерті вани служили в потойбічному світі, допомагаючи Шанді у всіх його справах, а також впливали на долі людей, котрі живуть нині.
У часи династії Шан і Чжоу теорія небесного мандату стає ключовим поняттям політичної культури в стародавньому Китаї. Правитель є «сином неба», що володіє особливою довірою з боку вищих сил. Його можна було заслужити позитивних моральних вчинків. Втрата чесноти була основною причиною втрати влади. Тому в китайській літературі правителі династії Чжоу постають носіями високих моральних цінностей.
