В даний час активно йде процес модернізації вітчизняної освітньої системи. Він спрямований на підвищення якості педагогічної діяльності, досягнення нових цілей, відповідних сучасним умовам.
Актуальні проблеми системи
Необхідність модернізації обумовлюється тим, що освітній процес все менше став відповідати очікуванням і потребам суспільства. Існувала раніше, педагогічна система, протягом багатьох десятиліть успішно готувала висококваліфіковані кадри, сьогодні не може забезпечити рівень, необхідний в сучасному світі. Переорієнтація на нові результати передбачає значні зміни структури та змісту педагогічного процесу.
У стандартах нового покоління особлива увага приділяється необхідності формування в учнів метаумений, тобто загальних навичок, необхідних у різних сферах. Головна освітня завдання для будь-якого сучасного педагога – навчити дитину самостійно переробляти отриману інформацію і розвивати свої творчі таланти без сторонньої допомоги. Такий підхід дозволять підготувати дітей до життя у світі, що стрімко змінюється.
Електронні та дистанційні освітні технології
Досягнення необхідних результатів, розвиток мотивації вимагають застосування особистісно орієнтованого підходу. Сучасний педагог повинен складати індивідуальні навчальні програми, формувати для кожної дитини конкретну траєкторію. У таких умовах застосування дистанційних освітніх технологій стає вимогою часу.
Вперше на експериментальному рівні дистанційне навчання почалося в 1997 р. 30 травня цього року був виданий Наказ Міносвіти № 1050. У відповідності з ним почалося впровадження нових освітніх технологій.
Визначення
Дистанційні освітні технології – це методи і способи здійснення педагогічної діяльності, що передбачають застосування інформаційно-телекомунікаційних систем. Відмінною їх рисою є те, що вони використовуються при опосередкованому (на відстані) або не повністю опосередкованому взаємодії педагога і дитини.
При реалізації освітніх технологій дистанційного навчання становить основу процесу контрольована і цілеспрямована самостійна робота учня. Він може отримувати знання в будь-якому зручному для нього місці, за індивідуальним розкладом, при наявності комплекту спеціальних засобів, узгодивши можливість взаємодії з педагогом.
Цілі
Програми з дистанційним освітнім технологіям спрямовані на забезпечення доступності навчання для всіх бажаючих незалежно від їх місця знаходження, стану здоров’я і соціального статусу.
З допомогою цих методів можна істотно урізноманітнити напряму до профільної підготовки, сформувати більш чітку профорієнтацію.
Індивідуальні програми
Останнім часом вони отримали широке розповсюдження. На думку багатьох експертів, традиційна класно-урочна система уповільнює інтелектуальний розвиток учнів старших класів. 6-7 уроків в день, кожен з яких триває 45 хвилин, протягом яких необхідно вникнути в суть теми, не залишають можливості для поглибленого вивчення дисциплін, серйозного дослідження проблем, самостійного пошуку і опрацювання інформації. Між тим формування навичок роботи з даними – одна з ключових завдань сучасного освітнього процесу.
Все частіше лікарі говорять про загрози здоров’ю підростаючого покоління, про завантаженість хлопців. При цьому значний обсяг інформаційного матеріалу, освоєння якого не потребує значних інтелектуальних зусиль, можна дати з допомогою дистанційних освітніх технологій. Це можуть бути різного роду тестування, консультації тощо
За рахунок часткової заміни класно-урочної діяльності самостійними формами навчання можна розвантажити день учня. Використання дистанційних освітніх технологій дозволяє створити умови для продуктивної творчої діяльності дітей. При цьому педагог отримує можливість провести додаткові консультації з тими учнями, яким це необхідно.
Індивідуальні програми з використанням дистанційних освітніх технологій особливо актуальні для осіб, що зазнають труднощі з відвідуванням навчальних закладів. Мова в першу чергу про дітей з обмеженими можливостями здоров’я і проживають у віддалених місцевостях.
Суть підходу
Як вище говорилося, дистанційні освітні технології – це ефективний інструмент реалізації особистісно орієнтованих педагогічних методів. При їх застосуванні здійснюється спілкування учнів один з одним і з викладачем. При цьому їх взаємини повинні прийняти форму співпраці, а не передачі знань. В іншому випадку педагогічна система набуває авторитарний характер.
Дистанційні освітні технології – це методи, орієнтовані на моральний та інтелектуальний розвиток особистості, творчого та критичного мислення, формування навичок роботи з інформацією. Вони дозволяють забезпечити зворотний зв’язок між педагогом і учнем, максимальну інтерактивність. В результаті відбувається свого роду індивідуалізація процесу засвоєння матеріалу.
Одна з особливостей реалізації дистанційних освітніх технологій та електронного навчання в тому, що у того, хто навчається, завжди є можливість доопрацювати виконані індивідуальні завдання. Якщо дитина недостатньо добре її виконав, то педагог може повернути на доопрацювання, вказавши на помилки і недоліки, які потрібно виправити.
Плюси освітніх технологій дистанційного навчання
Серед безсумнівних переваг системи можна назвати:
- Індивідуальний темп навчання. Сам учень може встановити швидкість освоєння предметів в залежності від його особистих потреб і можливостей.
- Гнучкість і свобода. В учня є можливість вибрати будь-яку програму (курс) на свій розсуд, самостійно планувати тривалість, місце і час проведення занять.
- Доступність. Дистанційні технології можна використовувати незалежно від місцезнаходження учня і навчального закладу.
- Мобільність. При дистанційному навчанні встановлюється зворотній зв’язок між тим, хто навчається, і педагогом. Мобільність вважається однією з ключових вимог та основ ефективності освітнього процесу.
- Технологічність. Дистанційне навчання передбачає застосування інноваційних інформаційно-телекомунікаційних технологій.
- Рівноправність при отриманні освіти незалежно від стану здоров’я, місця проживання, матеріальної забезпеченості.
- Об’єктивність. При використанні інтерактивних практикумів, різних форм тестування знання можуть оцінюватися в автоматичному режимі без безпосередньої участі викладача. Такий підхід виключає суб’єктивність, упередженість при оцінюванні.
Безумовно, це далеко не всі плюси дистанційної освіти. Однак воно повністю замінювати класно-урочний навчання не повинно. Дистанційна освіта може дуже ефективно доповнювати традиційну систему навчання.
Недоліки
Незважаючи на явні плюси, дистанційні технології мають і деякі мінуси:
- Недостатня мотивація учнів. При використанні дистанційних технологій потрібно більш суворий контроль діяльності дитини.
- Нездатність (в силу віку) грамотно організувати роботу. У зв’язку з цим перед викладачем стоїть завдання розробити детальну освітню програму.
- Необхідність відвідування навчального закладу для перевірки знань.
Крім цього, учень може зіткнутися з різними технічними складнощами: повільною швидкістю Інтернету, збоями в мережі або ПК та ін.
Для досягнення максимального навчального ефекту необхідно створити сприятливу атмосферу. Багато в чому формування психологічного клімату залежить від педагога. Викладач повинен враховувати індивідуальні особливості кожного учня, вибудовувати на принципах взаємоповаги і співробітництва.
Висновок
Безумовно, час не стоїть на місці, суспільство постійно розвивається, змінюються його потреби і запити. Нові технології проникають сьогодні в різні сфери життя. Не є винятком і освітня система.
Сучасні навчальні заклади повинні йти в ногу з часом. Звичайно, традиційна система навчання є основою освітнього процесу. Дистанційні технології, в свою чергу, визнаються важливим її доповненням. У багатьох регіонах без них не обійтися. Завдяки їм величезна кількість дітей отримали можливість навчатися нарівні з однолітками.
Сьогодні дистанційна освіта тільки набирає обертів. Очікується, що незабаром воно стане невід’ємним елементом педагогічної системи країни, що дозволить максимально повно задовольняти потреби сучасного суспільства.
