Статус імперських земель
Німецька імперія, остаточно закріпивши за спірними територіями статус імперських в 1879 році, з’єднала їх у єдиний регіон. Попередньо эльзасцам і лотарингцам було запропоновано самостійно вибирати, на території якої держави вони бажають жити. Більше 10 % населення віддали перевагу французькому громадянства, але тільки 50 тис. чоловік змогли емігрувати до Франції.
Адміністративний поділ Ельзас-Лотарингії включало в себе три великих округу: Лотарингію, Верхній Ельзас і Нижній Ельзас. У свою чергу округи поділялися на райони. Загальна площа регіону становить 14496 кв. км. з населенням понад 1,5 млн. осіб. Колишній місто Франції — Страсбург — стає столицею імперської землі.
Треба зазначити, що Німеччина не залишала спроб завоювати симпатії жителів приєднаних територій і всіляко демонструвала турботу про них. Зокрема, була покращена інфраструктура, і велика увага приділялася освітній системі. Проте нав’язаний режим продовжував викликати невдоволення у населення регіону, вихованого в дусі французької революції.
